РЕЗНИК, ЯнаЯнаРЕЗНИК2026-06-122026-06-122021-06-15РЕЗНИК, Я. (2021). POETICS OF ORIENTIUS’ “COMMONITORIUM”. Folia Philologica(1), 62–69. https://doi.org/10.17721/folia.philologica/2021/1/710.17721/folia.philologica/2021/1/7https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/22928Poetry is a kind of discourse distinct from ordinary, everyday speech; it is an institution, a kind of speech that a society has marked as special, with special rules applying to its production and reception. Didactic poetry is a kind of poetry that it aims to instruct (Toohey, 2013: 2). In didactic poetry the reader is invited to consider not just the message and the brilliant language of its exposition, but what lies behind the message, the human values and the vision which the poem embodies. The article analyzes the work of Orientius “Commonitorium” and his role as an innovative writer of Latin didactic poetry as well as his position in the landscape of late antique literature of the 5th century AD. The aim of the article is to show to what extent the defining characteristics of the genre can be found in Orientius’ poem “Commonitorium” and to trace the permutations of these features throughout the text. A full range of issues, which scholarship on Orientius has hitherto neglected, will be studied: the “poetics” of the work, that is the poetic selfawareness expressed in the poem, as well as techniques of composition, rhetorical argumentation, strategies of persuasion and narration, intertextual allusions, relationship with contemporary works and other aspects. Scientific novelty. Whereas Latin poetry flourished under the reign of Augustus (27 BC – 14 AD) and the first century AD, only few poetic works survived which were produced in the later second and third century AD. After a long period of silence, Latin poetry had its comeback in late antiquity when in the 4th century AD various writers started composing poetic genres again. Instead of Rome, other locations became important breeding grounds for the production of literature, especially Gaul, where writers such as Ausonius, Paulinus of Nola, Sulpicius Severus, Sidonius Apollinaris and others were active. Whereas the genres composed by late antique writers were more or less the same as in Classical literature, most of their works differ in content and meaning (Gasparov, 1982: 2; Johnson, 2000: 335–337). Late antique writers were deeply familiar with their Classical literary predecessors, but due to the influence of Christian religion, the character of Latin literature produced in late antiquity also differs significantly from the works which were written by pagan writers in the preceding centuries. This article discusses the work of a poet who has been rarely studied so far. Orientius, whom the majority of scholars now identify with the homonymous bishop of Augusta Ausciorum (modern Auch, France) in Southern Gaul, is an important representative of didactic poetry and his work constitutes an important example in the history of the genre. His didactic poem with the title “Commonitorium”, in elegiacs was probably written around 430 AD. In conclusion, the “Commonitorium” presents itself as a serious poem concerned with issues of paramount importance to humanity. The question of what exactly the “Commonitorium” endeavours to teach is indeed of major importance for understanding the work. It claims to be truly universal work, encompassing everything that exists. Within two books, Orientius reveals to his readers/students the way to reach salvation, both gives us specific, concrete information and tells us how we should live our lives, how we should relate to our fellow human beings and to God.Поезія – це своєрідний дискурс, відмінний від звичайної повсякденної мови; це інститут, різновид виступу,який суспільство позначило як особливе, із спеціальними правилами, що застосовуються до його виробництвата прийому. Дидактична поезія – це різновид поезії, якa має на меті навчити (Toohey, 2013: 2). У дидактичній поезії читачеві пропонується розглядати не просто повідомлення та блискучу мову його викладу, а те, щоховається за повідомленням, людські цінності та бачення, які втілює поема. У статті аналізується роботаОрієнція “Commonitorium” та його роль як новатора латинської дидактичної поезії, а також його становищев ландшафті пізньоантичної літератури V століття нашої ери.Метою статті є показати, наскільки визначальні характеристики жанру дидактичної поезії можна знайтиу поемі Орієнція “Commonitorium”, і простежити перестановки цих ознак у тексті; досліджується весьспектр питань, якими наука про Орієнція досі нехтувала: «поетика» твору, тобто поетична самосвідомість,виражена у поемі, а також техніки композиції, риторична аргументація, стратегії переконання та оповідання,інтертекстуальні алюзії, зв’язок із сучасними творами та інші аспекти.Наукова новизна. У той час як латинська поезія процвітала під час правління Августа (27 р. до н. е. – 14 р.н. е.) та I століття нашої ери, збереглося лише кілька поетичних творів, створених у II та III століттях нашоїери. Після тривалого періоду мовчання латинська поезія повернулася в пізню античність, коли в IV століттінашої ери різні письменники знову почали складати поетичні жанри. Замість Риму інші місця розташуваннястали важливими середовищами для виробництва літератури, особливо Галлія, де діяли такі письменники, якАвзоній, Павлін Нольський, Сульпіцій Сeвер, Сідоній Аполлінарій та інші. Якщо жанри, створені пізньоантичнимиписьменниками, були більш-менш такими ж, як і в класичній літературі, більшість їхніх творів відрізняютьсяза змістом та значенням (Gasparov, 1982: 2; Johnson, 2000: 335–337). Пізньоантичні письменники були глибокознайомі зі своїми попередниками класичної літератури, але через вплив християнської релігії характер латинськоїлітератури, створеної пізньою античністю, також значно відрізняється від творів, написаних язичницькимиписьменниками в попередні століття. У цій статті розглядається творчість поета Орієнція, якого заразбільшість вчених ототожнює з одноіменним єпископом Августи Аусціорум (сучасний Ош, Франція) у ПівденнійГаллії, є важливим представником дидактичної поезії, і його творчість є неоціненним прикладом в історії жанру.Його дидактична поема з назвою “Commonitorium”, написана елегійним дистихом, ймовірно, була створенаблизько 430 року нашої ери.Як висновок, “Commonitorium” представляє собою серйозну поему та стосується питань, що маютьпершочергове значення для людства. Питання про те, чого саме “Commonitorium” прагне навчити, дійсно маєвелике значення для розуміння твору. Цей твір претендує на справді універсальну роботу, що охоплює все існуюче,адже у двох книгах Орієнцій відкриває своїм читачам / учням шлях до спасіння, дає нам конкретну інформаціюта розповідає, як ми повинні прожити своє життя, як повинні ставитися до своїх ближніх і до Бога.enпоетикаінтертекстуальністьдидактична поезіяОрієнційCommonitoriumpoeticsintertextualitydidactic poetryOrientiusCommonitoriumСтаття