Бондаренко Максим Олегович2025-08-212025-08-212024Бондаренко М. Експліцитні способи вираження компаративності в українських пареміях ХІХ ст. Українське мовознавство. 2024. Вип. 1 (54). С. 141-159.УДК 811.161.2-115:398.91”18”https://doi.org/10.17721/ /54(2024).141-159https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/7187Вступ. Для сучасної історичної лінгвістики надзвичайно актуальним є дослідження компаративності мовних одиниць, адже вербалізація процесів і результатів порівняння дій, ознак, явищ чи предметів не лише проливає світло на систему поглядів наших предків, їхніх уявлень про людину та її місце у світі, а й дає змогу простежити особливості мовної системи на певному синхронному зрізі. Особливо цікавим є виявлення специфіки добору мовних засобів для реалізації порівняльної семантики в пареміях, які були невід’ємною частиною мовної картини світу українців минулого. Методи. У дослідженні застосовано зіставний метод для розгляду особливостей способів вираження компаративності в пареміях, засвідчених у збірках “Галицько-руські народні приповідки” (1901–1910) І. Франка та “Українські приказки, прислів’я і таке інше” (1864) М. Номиса, а також описовий метод з прийомом внутрішньої інтерпретації для класифікації аналізованих одиниць за чітко визначеними параметрами. Результати. На основі наявних класифікацій порівняльних конструкцій було запропоновано власну класифікацію способів вираження компаративності в пареміях. Визначено два основні способи вираження порівняльних відношень у паремійних одиницях – експліцитний та імпліцитний, а також їхні підвиди. Докладно проаналізовано структурно цілісні порівняльні конструкції (порівняльні звороти (непоширені й поширені) зі сполучниками як, мов, немов, наче, неначе, неначебто, ніби, нібито, немовби, немовбито та ін. + підрядні речення); конструкції з формами ступенів порівняння прислівників і прикметників: кращий, ніж…; вищий, ніж…; одиниці, що мають лише об’єкт порівняння. Особливу увагу присвячено компаративним пареміям, до складу яких входять давні за походженням порівняльні сполучники (мол, аки/ак, коби), яких сучасна українська мова не фіксує, а також одиницям з двома порівняльними сполучниками, що виступають засобами мовного оформлення компаративної семантики. Висновки. Дослідження компаративних паремій, засвідчених в аналізованих збірках, дає змогу виявити специфіку “ословлення” дійсності українцями XIX ст., з’ясувати роль і місце паремій у їхній мовній картині світу, простежити динаміку лексичної та фразеологічної підсистем української мови цього періоду. Серед експліцитних способів вираження компаративності найбільш продуктивним є творення структурно цілісних порівняльних конструкцій (порівняльні звороти (непоширені й поширені) з порівняльними сполучниками, а також підрядні речення).Background. For modern historical linguistics, the study of the comparativity of linguistic units is extremely relevant, because the verbalization of the processes and results of comparing actions, phenomena or objects not only sheds light on the system of views of our ancestors, their ideas about people and their place in the world, but also makes it possible to trace the peculiarities of the linguistic system on a certain synchronous slice. It is especially interesting to identify the specificity of the selection of linguistic means for the implementation of comparative semantics in paremias, which were an integral part of the linguistic picture of the world of Ukrainians in the past. Methods. In the study, we applied the comparative method to consider the peculiarities of the ways of expressing comparativity in paremias, attested in the collections of I. Franko “Galician-Ruthenian folk paremias” (1901–1910) and M. Nomys “Ukrainian proverbs, sayings, and the like” (1864), as well as a descriptive method with the using of internal interpretation for the classification of analyzed units according to clearly defined parameters. Results. On the basis of existing classifications of comparative constructions, a separate classification of ways of expressing comparativity in paremias was proposed. Two main ways of expressing comparative relations in paremic units are defined – explicit and implicit, as well as their subspecies. Structurally complete comparative constructions (comparative inflections (uncommon and common) with conjunctions як, мов, немов, наче, неначе, неначебто, ніби, нібито, немовби, немовбито etc. + subordinate clauses); constructions with forms of degrees of comparison of adverbs and adjectives: кращий, ніж…; вищий, ніж…; units that only have an object of comparison are analyzed in detail. Special attention is paid to comparative paremias, which include comparative conjunctions of ancient origin (мол, аки/ак, коби), which the modern Ukrainian language does not record, as well as units with two comparative conjunctions, which act as means of linguistic design of comparative semantics. Conclusion. The study of comparative paremias, attested in the analyzed collections, makes it possible to reveal the specifics of the verbalization of reality by Ukrainians of the 19th century, to clarify the role and place of paremias in their linguistic picture of the world, to trace the dynamics of the lexical and phraseological subsystems of the Ukrainian language of this period. Among the explicit ways of expressing comparativity, the most productive is the creation of structurally complete comparative constructions (comparative phrases (uncommon and common) with comparative conjunctions, as well as subordinate clauses).ukкомпаративністькомпаративні пареміїпорівняльні конструкціїструктурні особливості паремійекспліцитні способи вираження компаративностімовна картина світуcomparativitycomparative paremiascomparative constructionsstructural features of paremiasexplicit ways of expressing comparativitylinguistic picture of the worldСтаття