Кузнєцова, І.І.КузнєцоваМножинська, Р.Р.МножинськаБайрамова, О.О.Байрамова2026-03-182026-03-182025-03-15Кузнєцова, І., Множинська, Р. & Байрамова, О. (2025). Глобальне та національне в сучасній вищій освіті: філософсько-культурологічні аспекти формування ідентичності. Українознавство, 1(94), 197-208. https://doi.org/10.17721/2413-7065.1(94).2025.322787УДК 378:316.7:1(091):[37.014.5+323.21]10.17721/2413-7065.1(94).2025.322787https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13430Relevance of the research. The dialectic between the global and the national in contemporary higher education is one of the key problems of modern humanitarian discourse. Globalization, which generates universal standards and tendencies, is often engaged in conflict with the desire to preserve local identity. It was this conflict that at one time became an obstacle to the adoption of the Constitution of the European Union, since the national interests of individual states turned out to be incompatible with the vision of a common European future. This disagreement was also reflected in the field of education. Under the conditions of globalization, which generates a consumer society through the standardization of values without taking into account the needs and characteristics of individual societies, national educational systems face challenges in preserving local identity. The vulnerability of national values destabilizes social relations, in particular the system of moral and ethical values, which in any historical period is the basis for the formation and development of society. For a person in a liberal society, freedom of speech is a humanitarian and social value not only in itself but also as a component of conscience and a guarantor of all other freedoms and human rights. The purpose of the article is to analyze the dialectics of the global and the national in contemporary higher education and to identify its impact on the formation of national identity in the context of globalization. Conclusions. Modern educational systems should be a space for dialogue, where local traditions are reinterpreted in interaction with global standards. Universities can and should become platforms for this dialogue, contributing to the integration of national identity into the global community without losing their originality. Examples of educational reform in post-colonial countries, modern European states, and Ukraine demonstrate that the balance between the global and the national is achievable if the reform process takes into account both the need to preserve the local context and integration into the global world. Thus, education becomes not only a space for the transmission of knowledge but also for the formation of identity when the interaction of the global and the national produces new opportunities. A hermeneutic approach based on dialogue and mutual understanding offers a promising model for overcoming conflicts and creating a new educational order that meets the challenges of modernity.Актуальність. Діалектика глобального та національного в сучасній вищій освіті є однією з ключових проблем сучасного гуманітарного дискурсу. Глобалізація, що формує універсальні стандарти й тенденції, часто вступає в конфлікт із прагненням зберегти локальні культурні ідентичності. Саме цей конфлікт свого часу став перешкодою на шляху прийняття Конституції Європейського Союзу, оскільки національні інтереси окремих держав виявилися несумісними із баченням спільного європейського майбутнього. Ця розбіжність відобразилась і на сфері освіти. За умов глобалізації, яка генерує суспільство споживання через стандартизацію цінностей без урахування потреб та особливостей окремих суспільств, національні освітні системи стикаються з викликами щодо збереження локальної ідентичності. Незахищеність національних цінностей дестабілізує суспільні відносини, зокрема систему морально-етичних цінностей, які в будь-якому історичному періоді є основою для становлення і розвитку суспільства. Для людини ліберального суспільства гуманітарною і соціальною цінністю є свобода слова не лише сама по собі, але й як складова совісті та гарант усіх інших свобод і прав людини. Мета статті полягає в аналізі діалектики глобального і національного в сучасній вищій освіті та у виявленні її впливу на формування національної ідентичності в умовах глобалізації. Висновки. Освітні системи сучасності мають бути простором діалогу, де локальні традиції переосмислюються у взаємодії із глобальними стандартами. Університети можуть і повинні стати платформами для цього діалогу, сприяючи інтеграції національної ідентичності у глобальну спільноту без втрати самобутності. Приклади реформування освіти у постколоніальних країнах, сучасних європейських державах та в Україні демонструють, що баланс між глобальним і національним є досяжним, якщо процес реформування враховує як потребу збереження локального контексту, так й інтеграцію у глобальний світ. Отже, освіта стає не лише простором транслювання знань, але й формування ідентичності, коли взаємодія глобального і національного продукує нові можливості. Герменевтичний підхід, заснований на діалозі та взаєморозумінні, пропонує перспективну модель для подолання конфліктів і створення нового освітнього порядку, що відповідає викликам сучасності.ukСтаття