Slyva, AndriiAndriiSlyvaYukhymenko, NataliiaNataliiaYukhymenko2026-03-022026-03-022025-12-29Slyva, A., Yukhymenko, N. (2025). STATE IDENTITY AS A UNIQUE RESOURCE OF POLITICAL AND LEGAL STABILITY. Politology bulletin(99), 56–78. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2025.99.56-7810.17721/2415-881x.2025.99.56-78https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/11765The article substantiates the proposition that, under conditions of globalization-driven change, the unique resource of the social phenomenon of state identity becomes a starting point for the formation of political and legal stability and national security in a country, provided that the majority of social strata are potentially mobilized around competing proposals presented within the democratic space of state-building processes, consciously selecting common points of convergence and enshrining them in constitutional and other legislative postulates.The application of a multidisciplinary approach to the comprehensive analysis of the process of formation, determination of essence, and basic principles of state identity made it possible to clarify the mechanisms for strengthening the ideological and theoretical significance and ensuring the sustainable recognition of the unique resource of state identity in a context of globalization, transnationalism, and technological change. It is established that a comprehensive socio-philosophical analysis of the social phenomenon of state identity provides an organic synthesis of ethnic, national, civic, and cultural identities as different formats of collective coexistence, social integration, and the creation of a stable normative and legal living space within a particular country.By analyzing domestic scholarly discourse on the conceptualization of state identity under the critical conditions of the armed struggle of the Ukrainian people against the Russian Federation for state sovereignty, it is demonstrated that state identity is formed at the intersection of three basic levels—national, civic, and cultural-civilizational—and is the result of reflecting on historical experience, shared values, and the political legitimacy of the state. It is shown that debates between primordialist and constructivist perspectives, as well as critical studies in political science, sociology, and philosophical anthropology, underscore the complexity of this concept and the need for further analysis of diverse viewpoints.At the same time, on the fundamental principles of the civilizational approach, the author formulates an original understanding of the concept of “state identity” as an integral socio-philosophical phenomenon.У статті доведено положення про те, що унікальний ресурс суспільного феномену державної ідентичності в умовах глобалізаційних змін стає вихідним моментом процесу формування політико-правової стабільності та національної безпеки в країні за умови, коли більшість суспільних верств населення потенційно мобілізуються навколо конкуруючих пропозицій представлених у демократичному просторі державотворчих процесів, свідомо обираючи єдині точки дотику та фіксуючи їх у конституційних та інших законодавчих постулатах.Застосування мультидисциплінарного підходу для комплексного аналізу процесу формування, визначення сутності та базових принципів державної ідентичності, надало можливість з’ясувати механізми нарощування ідейно-теоретичного значення та стійкого визнання унікального ресурсу державної ідентичності країні у ситуації глобалізації, транснаціоналізму та технологічних змін. Встановлено, що комплексний соціально-філософський аналіз розуміння суспільного феномену державної ідентичності забезпечує органічний синтез етнічної, національної, громадянської та культурної ідентичності, як різних форматів колективного співіснування, соціальної інтеграції та створення стабільного нормативно-правового життєвого простору на теренах певної країни.Здійснюючи аналіз вітчизняного наукового дискурсу у дослідженні процесу концептуалізації державної ідентичності в критичних умовах збройної боротьби українського народу з російською федерацією за державницький суверенітет своєї країни, було доведено, що вона формується на перетині трьох базових рівнів: національного, громадянського та культурно-цивілізаційного та є результатом осмислення історичного досвіду, спільних цінностей і політичної легітимності держави. Показано, що дебати між примордіалістськими та конструктивістськими поглядами, а також критичні студії у царинах політології, соціології та філософської антропології підкреслюють складність зазначеного поняття та необхідність додаткового аналізу різноманітних точок зору. Водночас на принципових засадах цивілізаційного підходу було сформульовано авторське розуміння концепту «державна ідентичність» як інтегрального соціально-філософського феномену.ukUkrainian statehoodstate identitynational identitycivil societypolitical regimenational securitycivilizational approachукраїнська державністьдержавна ідентичністьнаціональна ідентичністьгромадянське суспільствополітичний режимнаціональна безпекацивілізаційний підхідСтаття