Шаламай, Анастасія ОлегівнаАнастасія ОлегівнаШаламай2026-05-272026-05-272022Шаламай, А. О. (2020). Дискурс відеоігор як мультимодальне явище. Studia Linguistica, (20), 84–95. https://doi.org/10.17721/StudLing2022.20.84-95УДК 811.11910.17721/StudLing2022.20.84-95https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/22112У статті розглянуто основні сучасні погляди на дослідження відеоігрового дискурсу: аналіз його як інтернет-дискурсу, електронного дискурсу чи мультимодального дискурсу. Метою дослідження є уточнення змісту поняття «відеоігровий дискурс», узгодження єдиного терміна на його позначення для уникнення термінологічної плутанини (між термінами «відеоігровий дискурс», «дискурс комп’ютерних ігор», «інтернет-дискурс» тощо) та обґрунтування найдоцільнішого підходу до вивчення внутрішньоігрового мовлення. Аналіз наукової літератури з теми зумовив вибір терміна «відеоігровий дискурс» як ключового. У результаті подальшого аналізу дискурс відеоігор було схарактеризовано як мультирівневе явище, яке включає різні види дискурсу залежно від адресатів та адресантів мовлення (розробників, гравців, ігрових журналістів тощо). Одним з цих рівнів є внутрішньоігрове мовлення, запрограмоване розробниками гри, найдоречнішим та найрозповсюдженішим підходом до вивчення якого в англомовній науковій літературі є тлумачення відеоігрового дискурсу як мультимодального явища. На додаток до шести типових модусів, притаманних сучасним відеоіграм (аудіального, відео, вербального, жестового, просторового та тактильного), було введено сьомий модус – процедурний, який передбачає формування та передачу смислів за посередництва механіки гри та, на думку деяких авторів, заслуговує вважатися самостійним модусом, що підтверджується прикладами. Також у статті зазначено поліжанровість, інтермедіальність та трансмедіальність відеоігрового дискурсу; наведено тлумачення та приклади актуалізації цих понять.This article seeks to review contemporary approaches to researching videogame discourse, such as analyzing it as internet discourse, electronic discourse, or multimodal discourse. It also aims to define “videogame discourse”, distinguish the terms used to describe it in order to avoid terminological confusion (between the terms “videogame discourse”, “computer game discourse”, “internet discourse”, etc.) and to justify the most suitable approach to studying in-game text. The literature overview has shown that the term “videogame discourse” is the most fitting and commonly used out of the abovementioned terms. While videogame discourse is defined as a multilevel entity that encompasses several levels of discourse based on the senders and the receivers of the message (game developers, gamers, game journalists, etc.), this paper focuses primarily on the in-game text programmed by game developers. As video games are multimedia products, analyzing their discourse from a multimodal perspective appears to be the prevailing approach. In addition to the six modes typical of modern video games (i.e., aural, visual, linguistic, gestural, spatial and haptic), the article highlights the procedural mode, which represents creating and conveying meaning through gameplay mechanics. The paper also views videogame discourse as a polygenre, intermedial and transmedial entity, providing both definitions and examples of these terms.ukвідеоігровий дискурсдискурс відеоігордискурс комп’ютерних ігормультимодальністьмультимодальний текстелектронний дискурсінтернет-дискурсvideogame discoursediscourse of video gamesdiscourse of computer gamesmultimodalitymultimodal textelectronic discourseinternet discourseСтаття