Османова, ВітаВітаОсманова2026-06-162026-06-162026-05-31Османова, В. (2026). Lexicographic Processing of the Noun in the Dnister Dialect. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика(2), 78–83. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2026.40.1110.17721/1728-2659.2026.40.11https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/23222Background. Modern Ukrainian dialectology is at a stage of transition from extensive accumulation of material to the systemic modeling of the lexical systems of separate dialects. The Dnister dialect, as one of the central and most archaic dialects of the Southwestern supradialect, has a long lexicographic tradition. However, in linguistics, there is still no specialized part-of-speech dictionary of nouns in this area. The relevance of the study is conditioned by the need to preserve the unique features of dialectal substantive vocabulary, which constitutes the core of the language system and shapes the material and spiritual culture of the ethnos, before the threat of leveling under the influence of the literary language. The article aims to substantiate the theoretical principles for compiling a dictionary of nouns in the Dnister dialect and to develop a model for a dictionary entry. Methods. The research is based on the anthropocentric approach to language and the "word in text" principle. The main source of factual material was the expeditionary method (the recording of live speech in the villages of the Lviv and Ternopil regions). To analyze the semantic structure of the word, the method of contextual analysis was used, revealing hidden semantic connections and connotations. The inventory of units was carried out using the descriptive method, and their systematization was achieved through lexicographic modeling. Results.The article analyzes the state of lexicographic processing of the Dnister dialect and reveals a gap in the part-of-speech dictionary segment. The structure of the noun dictionary entry has been developed, which includes five zones: 1) headword; 2) grammatical; 3) semantic; 4) illustrative; 5) phraseological. In the register example, the effectiveness of the proposed model is demonstrated. In particular, the expediency of presenting phonetic variants within a single entry to preserve semantic integrity is demonstrated. Specific semantic shifts are revealed, and unique grammatical forms are recorded. Conclusions.The creation of a dictionary of nouns is a promising direction in dialectological studies, enabling a multidimensional linguistic portrait of the region. The proposed lexicographic methodology ensures the fixation not only of the lexical composition but also of the dialect's grammatical and phonetic features in their natural context. The collected material will serve as a reliable source base for further ethnolinguistic and historical-etymological research, documenting the linguistic memory of Galicia.Вступ. Сучасна українська діалектологія перебуває на етапі переходу від екстенсивного накопичення матеріалу до системного моделювання лексичних масивів окремих говорів. Наддністрянський говір, як один із центральних та найбільш архаїчних діалектів південно-західного наріччя, має давню лексикографічну традицію. Проте в лінгвістиці досі відсутній спеціалізований частиномовний словник іменників цього ареалу. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю збереження унікальних рис діалектної субстантивної лексики, яка становить ядро мовної системи та фіксує матеріальну й духовну культуру етносу, перед загрозою нівеляції під впливом літературної мови. Метою статті є обґрунтування теоретичних засад укладання словника іменників наддністрянського говору та розробка моделі словникової статті. Методи.Дослідження ґрунтується на антропоцентричному підході до мови та принципі "слово в тексті". Основним джерелом фактажу слугував експедиційний метод (запис живого мовлення в селах Львівської та Тернопільської областей). Для аналізу семантичної структури слова використано метод контекстуального аналізу, що дав змогу виявити приховані семантичні зв’язки та конотації. Інвентаризацію одиниць здійснено за допомогою описового методу, а їх систематизацію – шляхом лексикографічного моделювання. Результати. У статті проаналізовано стан лексикографічного опрацювання наддністрянського говору та виявлено лакуну в сегменті частиномовних словників. Апробовано для діалектних словників структуру словникової статті, яка включає п’ять зон: 1) заголовного слова; 2) граматичну; 3) семантичну; 4) ілюстративну; 5) фразеологічну. На прикладі реєстру продемонстровано ефективність запропонованої моделі. Зокрема, доведено доцільність подання фонетичних варіантів у межах однієї статті для збереження семантичної цілісності. Виявлено специфічні семантичні зсуви та зафіксовано унікальні граматичні форми. Висновки. Створення словника іменників є перспективним напрямом діалектологічних студій, що дає змогу створити багатовимірний лінгвістичний портрет регіону. Запропонована методика лексикографування забезпечує фіксацію не лише лексичного складу, а й граматичних та фонетичних особливостей говору в їхньому природному контексті. Зібраний матеріал слугуватиме надійною джерельною базою для подальших етнолінгвістичних та історико-етимологічних розвідок, документуючи мовну пам’ять Галичини.ukSouthwestern supra dialectDnister dialectdictionaryvocabularynounsemanticvariationпівденно-західне наріччянаддністрянський говірсловниклексикаіменниксемантикаваріантністьСтаття