Демидюк Ольга БорисівнаХотинська-Нор Оксана Зіновіївна2023-07-042024-05-102023-07-042023Демидюк О. Б. Організаційно-правові засади діяльності Вищої ради правосуддя : дис. ... д-ра філософії : 081 Право / Демидюк Ольга Борисівна. - Київ, 2023. - 230 с.УДК 347.97/.99https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/3819Дисертація є комплексним дослідженням організаційно-правових засад діяльності Вищої ради правосуддя, в якому приділено увагу актуальним питанням функціонування цього органу суддівського врядування з урахуванням умов сучасного етапу державотворення. Аргументовано положення про складну, багатокомпонентну та комплексну правову природу Вищої ради правосуддя, що охоплює управлінську, контрольну, представницьку складові, які у своїй взаємодії відображають збалансованість інтересів різних інститутів державної влади у функціонуванні незалежної судової влади в державі. Запропоновано авторську класифікацію функцій Вищої ради правосуддя, зокрема їх диференціацію за рівнем правової регламентації на: конституційні (формування суддівського корпусу, забезпечення незалежності суддів, юрисдикційна функція) та законодавчо визначені (контрольна, організаційно- управлінська, кадрово-управлінська, нормотворча, консультативна, комунікативна, іміджева). Відзначено, що конституційні функції Вищої ради правосуддя є відносно сталими, їх реалізація забезпечує відповідність цього органу конституційно окресленому статусу. Водночас, законодавчо закріплені функції Вищої ради правосуддя є допоміжними та змінними величинами, відзначаються динамізмом і можуть зазнавати трансформацій. Аргументовано доцільність дослідження процесу формування Вищої ради правосуддя з урахуванням інституційного та процедурного компонентів, що перебувають у тісному взаємозв’язку. Інституційний компонент стосується суб’єктів формування Вищої ради правосуддя та безпосередньо її складу. Процедурний компонент визначає особливості процесу формування Вищої ради правосуддя. Обґрунтовано, що участь у формуванні Вищої ради правосуддя адвокатської спільноти є пересторогою корпоративізму та замкнутості, що є небезпечними для судової влади явищами. Адвокатура разом з іншими інститутами відіграє певну функцію запобіжника, а також сприяє розвитку системних зв’язків як необхідної умови ефективного функціонування судової влади в державі. Відзначено актуальність запровадження нового підходу формування Вищої ради правосуддя за участі Етичної ради. Це сприятиме забезпеченню відповідності її членів критерію політичної нейтральності, а отже незалежності цього органу як державної інституції у лоні судової влади. Крім того, умовно єдині підходи в питанні процедури вибору сприятимуть єдності статусу члена Вищої ради правосуддя. Проаналізовано системні зв’язки Вищої ради правосуддя з урахуванням приналежності суб’єктів взаємодії до судової системи на двох рівнях: 1) внутрішньосистемному, який передбачає зв’язки Вищої ради правосуддя з іншими елементами (суб’єктами) судової системи, – судами, суддівським корпусом, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Державною судовою адміністрацією України, Національною школою суддів України, Службою судової охорони, органами суддівського самоврядування; 2) зовнішньосистемного, який передбачає зв’язки Вищої ради правосуддя з суб’єктами, що перебувають поза судовою системою, – органами державної влади, інститутами громадянського суспільства, міжнародними організаціями, громадськістю, юридичними та фізичними особами. Детально розглянуто сферу юрисдикційної діяльності Вищої ради правосуддя, під якою запропоновано розуміти врегульовану законодавством діяльність, в процесі якої реалізуються визначені законом повноваження, що передбачають встановлення та оцінку Вищою радою правосуддя правовідносин, віднесених до сфери її відання, з наступним застосуванням правових норм і винесенням обов’язкового рішення, яке тягне за собою юридичні наслідки (спрямоване на виникнення, зміну чи припинення правовідносин). Обґрунтовано, що окремі напрями діяльності ВРП мають подвійну характеристику. Наприклад, звільнення судді з посади за особливими обставинами є і юрисдикційною діяльністю ВРП, і сегментом її діяльності щодо формування суддівського корпусу. Акцентовано увагу на такому сегменті адміністрування як інформаційне забезпечення функціонування судової влади, в якому ключова роль відводиться локальній нормотворчості Вищої ради правосуддя. Ключові слова: Вища рада правосуддя, орган врядування, незалежність судової влади, суд, суддя, судова система, правосуддя, судова влада, повноваження судді, дисциплінарне провадження.uaДисертація