Бевз, ТетянаТетянаБевз2026-02-262026-02-262025Бевз, Т. (2025). Солідарність як ресурс відновлення: теоретичні підходи та український досвід. Українознавчий альманах, (37), 10–18. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2025.37.1УДК 316.323.72:316.422(477)10.17721/2520-2626/2025.37.1https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10924Стаття досліджує феномен суспільної солідарності як критично важливого соціального та ціннісного ресурсу для післявоєнної відбудови та стабілізації України. Наголошується, що процес відновлення є не лише технічним чи економічним, а передусім соціальним і ціннісним викликом, що вимагає зміцнення інфраструктури довіри та спільної відповідальності. Проаналізовано ключові теоретичні підходи до солідарності – від функціоналізму (Е. Дюркгайм, Т. Парсонс) та критичної теорії (Ю. Габермас) до концепцій соціального капіталу (Р. Патнем) і мережевого суспільства (М. Кастельс). Виокремлено необхідність переходу від бондингу (внутрішньогрупових зв’язків) до бриджингу (горизонтальних зв’язків між різними групами) для забезпечення інклюзивного відновлення. Емпірична частина статті фокусується на двох ключових сферах прояву активної солідарності: волонтерському русі та реінтеграції ветеранів. Встановлено, що волонтерство є найпотужнішим проявом горизонтальної солідарності, що демонструє добровільність, безоплатність та суспільну користь, при чому значну частину волонтерів становлять внутрішньо переміщені особи, що свідчить про унікальну модель взаємної інтеграції. Водночас, реінтеграція ветеранів визнана громадським сектором ключовим суспільним викликом (Chatham House, 2024), що перетворює солідарність на ресурс суспільного зцілення та колективного переосмислення досвіду. Зроблено висновок про те, що «мобілізаційна солідарність» воєнного часу, що підтримувала стійкість, має бути трансформована в інституціоналізовану «відбудовчу» солідарність, щоб подолати ризики соціальної диференціації та негативізму у відносинах між суспільством і державою. Солідарність стає не просто реакцією на кризу, а цінністю нового суспільного договору, який забезпечить людиноцентричне, інклюзивне та стале відновлення України.This article explores the phenomenon of social solidarity as a critically important social and value-based resource for Ukraine’s post-war reconstruction and stabilization. It emphasizes that the recovery process is not merely technical or economic but primarily a social and value-based challenge requiring the strengthening of trust infrastructure and shared responsibility. The study analyzes key theoretical approaches to solidarity – ranging from functionalism (É. Durkheim, T. Parsons) and critical theory (J. Habermas) to the concepts of social capital (R. Putnam) and the network society (M. Castells). The authors highlight the necessity of transition from bonding (intra-group ties) to bridging (horizontal ties between different groups) to ensure inclusive recovery. The empirical section focuses on two key manifestations of active solidarity: the volunteer movement and veteran reintegration. It is established that volunteering is the most powerful expression of horizontal solidarity, demonstrating willingness, gratuitousness, and social utility. A significant share of volunteers are internally displaced persons (IDPs), pointing to a unique model of mutual integration. Concurrently, veteran reintegration is recognized by the civil sector as the key societal challenge (Chatham House, 2024), transforming solidarity into a resource for social healing and collective reframing of the war experience. The article concludes that the wartime "mobilization solidarity," which sustained resilience, must be transformed into institutionalized "reconstruction solidarity" to overcome risks of social differentiation and negativism in relations between society and the state. Solidarity ceases to be merely a reaction to crisis and becomes a value of a new social contract that will ensure Ukraine's human-centric, inclusive, and sustainable recovery.ukсолідарністьвідновленнявідбудовасоціальний капіталволонтерствореінтеграція ветеранівсуспільна згуртованістьмережева солідарністьУкраїнаsolidarityrecoveryreconstructionsocial capitalvolunteeringveteran reintegrationsocial cohesionnetwork solidarityUkraineСолідарність як ресурс відновлення: теоретичні підходи та український досвідSolidarity as a Resource for Recovery: Theoretical Approaches and the Ukrainian ExperienceСтаття