Оніщенко, ОленаОленаОніщенко2026-06-082026-06-082026-05-29Оніщенко, О. (2026). Етичний вимір художньої творчості у проєкті Ханни Арендт «Люди за темних часів»: «Новий органон». Українські культурологічні студії, 1(18), 23–28. https://doi.org/10.17721/UCS.2026.1(18).03УДК 1:7.01:17:929 Арендт10.17721/UCS.2026.1(18).03https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/22639Introduction. The study focuses on the essay collection "Men in Dark Times" by Hannah Arendt, in which the traditional problem of totalitarianism serves as the general background to her reflections and stimulates inquiry across different dimensions of philosophical and cultural discourse. The article argues for the importance of integrating three essays from this collection into the discourse on artistic creativity, as they enable new strategies for examining its ethical dimension. The aim of the article is to incorporate Hannah Arendt's "Men in Dark Times" into the "conceptual space" of research on artistic creativity, thereby "renewing the toolkit" for analysing the ethical dimension of this phenomenon. Methods. The article employs analytical and comparative methods, as well as the perspectives of personalism, the biographical method, and conceptual pluralism, which prompt the use of an interdisciplinary approach. Results. The article emphasizes that the line of inquiry into the ethical dimension of artistic creativity has already established a certain "research context"; however, it still contains numerous lacunae, addressing which could broaden the scope of its analysis. This is demonstrated by three essays in Hannah Arendt's "Men in Dark Times," devoted to outstanding creative figures – Hermann Broch, Walter Benjamin, and Bertolt Brecht – who shaped the European cultural space of the twentieth century. The results of the study suggest the need to "enrich the toolkit" for analyzing the ethical dimension of artistic creativity, which, through an interdisciplinary approach, can help uncover new perspectives for interpreting this phenomenon. Conclusions. Strategies for studying artistic creativity are associated not only with a fundamental renewal of the source base but also with an "eternal return" to seminal works identified with the recognized achievements of humanistic progress. This demonstrates the potential of Hannah Arendt's collection "Men in Dark Times," which serves as a "new Organon" for exploring the ethical dimension of artistic creativity. Summing up, we once again emphasize the "research inexhaustibility" of the problem of artistic creativity, which constantly requires the renewal of the analytical "toolkit."Вступ. У фокусі уваги є збірка Ганни Арендт "Люди за темних часів", в якій традиційна проблема тоталітаризму постає загальним тлом рефлексії, а потенціал актуалізує розмисли у різних вимірах філософсько-культурологічного дискурсу. У статті аргументовано важливість введення трьох етюдів цієї збірки у дискурс художньої творчості, які активізують нові стратегії у висвітленні її етичного сегменту.Метою статті є кооптація у "концептуальний простір" дослідження художньої творчості збірника Ганни Арендт "Люди за темних часів", що "оновить інструментарій" етичного виміру цього явища. Методи. У статті використано аналітичний та компаративний методи, а також потенціал персоналізму, біографізму, концептуального плюралізму, які спонукають до застосування міждисциплінарного підходу. Результати. У статті підкреслюється, що напрям осмислення етичного виміру художньої творчості вже забезпечив певний "дослідницький контекст", однак містить чимало лакун, "заповнення" яких сприятиме розширенню кордонів його аналізу. Це демонструють три есе збірки Ганни Арендт "Люди за темних часів", присвячені визначним творчим особистостям – Герману Броху, Вальтеру Беньяміну і Бертольду Брехту, які формували європейський культурний простір ХХ століття. Результати проведеного дослідження дають можливість говорити про необхідність "збагачення інструментарію" етичного виміру художньої творчості, що, активізуючи міждисциплінарний підхід, сприятиме визначенню нових ракурсів осмислення цього феномена. Висновки. Стратегії дослідження художньої творчості пов'язані не тільки із принциповим оновленням джерельної бази, а й актуалізацією "вічного повернення" до праць, які ототожнюються із визнаними здобутками гуманітарного поступу. Це демонструє потенціал збірки Ганни Арендт "Люди за темних часів", що стає "новим Органоном" етичного виміру художньої творчості. Підводячи підсумки, вкотре артикулюємо на "дослідницькій невичерпаності" проблеми художньої творчості, яка постійно потребує оновлення її "інструментарію".ukхудожня творчістьетичний вимірморальна провокаціяГанна Арендтartistic creativityethical dimensionmoral provocationHannah ArendtСтаття