ОПАНАЩУК, ПетроПетроОПАНАЩУК2026-03-172026-03-172025-01-31ОПАНАЩУК, П. (2025). UNITY OF THE HUMANITARIAN SPACE OF THE STATE: IDENTIFICATION OF COMPONENTS AND MECHANISMS OF FORMATION. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Public Administration, 20(2), 46–55. https://doi.org/10.17721/2616-9193.2024/20-8/1210.17721/2616-9193.2024/20-8/12https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13085Background . The current stage of Ukraine's development is characterized by significant changes affecting various spheres of public life. A significant part of these changes is due to the processes of globalization and European integration. The events of the Russian-Ukrainian war are also a significant factor in social transformations. In these conditions, increasing the resilience of society to new challenges, guaranteeing the safety of people, society and the state in general is of particular importance. It is emphasized that in the field of domestic humanitarian development, the problems of inequality and excessive polarization of society along linguistic, ethnic, religious and other types of characteristics have accumulated for a long time and still remain insufficiently resolved. This often becomes a source of aggravation and strengthening of contradictions in many spheres of society's life. Such components of humanitarian policy as the development of education, science, culture, harmonization of inter-confessional and ethno-national relations, etc. form the basis for further increasing the level of human capital and strengthen social cohesion in general. This leads to the need to find effective mechanisms for improving the quality of state administration in the humanitarian sphere and ways to ensure the consolidation of society on the basis of universally recognized value orientations, because the normal life of the population and the sustainable functioning of social institutions, as well as the observance of rights and freedoms regardless from race and gender, ethnicity, language and religion. Methods . In the process of research, the method of theoretical analysis of scientific sources was used, as well as the method of comparison, which made it possible to study the available scientific approaches to solving the outlined problem. In order to reveal the essence of the categories "humanitarian space" and "unity of humanitarian space", the methods of generalization, formalization, analysis and synthesis were used. Other general scientific and special methods of cognition were also used, including abstraction, concretization, induction, and systematization. This made it possible to substantiate the structural components that underlie the category "unity of the humanitarian space". In order to formulate the general conclusions of the study, the method of logical generalization of the results was used. Results . The analysis of domestic and foreign historiography has led to the conclusion that there is no unified approach to defining the category of humanitarian space. It was established that in foreign practice, the view of the humanitarian space as a kind of humanitarian working environment, in which humanitarian organizations can carry out their activities to provide assistance to people in regions affected by negative factors of various origins, dominates. Among domestic scientists, views on the humanitarian space as an environment based on a system of ideas, values, ideals, myths, stereotypes and images that influence people's consciousness prevail. It is justified that the unity of the humanitarian space should be considered the degree of cohesion of society around such socially significant topics as the attitude to language, religious freedoms, ethno-national relations, cultural development, historical memory and other manifestations of social existence that form national identity, as well as the ability on the basis of existing mechanisms, effectively and constructively resolve contradictions that may arise from time to time in these spheres of social relations. The components that underlie the unity of the humanitarian space have been identified, namely: a harmonious language environment, development of the educational sector, preservation of the national cultural heritage and historical memory, consideration of the rights and satisfaction of the needs of national minorities (communities), harmonization of state-church and inter-confessional relations. It has been established that an important role in the formation of a coherent humanitarian space is also played by the satisfaction of the informational and cultural needs of society, which should occur thanks to the national producers of cultural products and the functioning of the network of national channels of cultural communication. Conclusions . It has been proven that the formation of integral humanitarian space creates the preconditions for further strengthening of social cohesion, which is critically important in the conditions of the transformations that Ukraine is undergoing at the current stage of integration into European cultural, economic and political structures. Signs of a holistic humanitarian space are the presence of a developed common symbolic system, the crucial role of national producers of cultural products and national channels of cultural communication in meeting the informational and cultural needs of society, a high level of social cohesion based of common cultural and ideological values that have a national character, harmonious development of interethnic and interfaith relations, etc. The presence among the components of the humanitarian space of such elements as historical memory, own culture, traditions, and a unique linguistic environment turn it into one of the fundamental factors that influence the formation of national identity, that is, contribute to a person's permanent awareness of belonging to the Ukrainian nation as an original community, united by name, symbols, geographical and ethno-social origin, historical memory, a complex of spiritual and cultural values, in particular the Ukrainian language and folk traditions.Вступ. Наголошено, що для сучасного етапу розвитку України характерними є суттєві зміни, які зачіпають різні сфери суспільного життя. Значна частина цих змін зумовлена процесами глобалізації та європейської інтеграції. Суттєвим чинником суспільних трансформацій є також події російсько-української війни. В цих умовах особливої ваги набуває посилення стійкості суспільства до нових викликів, гарантування безпеки людини, суспільства та держави загалом. Акцентовано, що у сфері вітчизняного гуманітарного розвитку впродовж тривалого часу накопичувалися й досі залишаються недостатньо розв'язаними проблеми нерівності та надмірної поляризації суспільства за мовною, етнічною, релігійною та іншими видами ознак. Нерідко це стає джерелом загострення і посилення суперечностей у багатьох сферах життєдіяльності суспільства. Такі складники гуманітарної політики, як розвиток освіти, науки, культури, гармонізація міжконфесійних та етнонаціональних відносин тощо формують засади для подальшого підвищення рівня людського капіталу й посилюють суспільну згуртованість загалом. Це зумовлює потребу в пошуку ефективних механізмів підвищення якості державного управління в гуманітарній сфері та шляхів забезпечення консолідації суспільства на основі загальновизнаних ціннісних орієнтацій, адже від наявності цілісного гуманітарного простору в країні залежить нормальна життєдіяльність населення та стійке функціонування соціальних інститутів, а також дотримання прав, свобод незалежно від раси і статі, етнічної належності, мови і релігії. Методи. У процесі дослідження було використано метод теоретичного аналізу наукових джерел, а також метод порівняння, що дозволило вивчити наявні наукові підходи до розв'язання окресленої проблеми. З метою розкриття сутності категорій "гуманітарний простір" та "єдність гуманітарного простору" було використано методи узагальнення, формалізації, аналізу та синтезу. Було задіяно також інші загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, зокрема абстрагування, конкретизації, індукції, систематизації. Це дало можливість обґрунтувати структурні компоненти, які лежать в основі категорії "єдності гуманітарного простору". З метою формулювання загальних висновків дослідження було використано метод логічного узагальнення результатів. Результати. Проаналізовано вітчизняну та закордонну історіографію, що дозволило зробити висновок про відсутність уніфікованого підходу до визначення категорії гуманітарного простору. Встановлено, що в закордонній практиці домінує погляд на гуманітарний простір як на своєрідне гуманітарне робоче середовище, у якому гуманітарні організації можуть здійснювати свою діяльність з надання допомоги людям у регіонах, які постраждали від негативних факторів різного походження. Серед вітчизняних науковців переважають погляди на гуманітарний простір як на середовище, в основі якого лежить система ідей, цінностей, ідеалів, міфів, стереотипів та образів, що впливають на свідомість людей. Обґрунтовано, що під єдністю гуманітарного простору слід розглядати ступінь згуртованості суспільства навколо таких суспільно значущих тем, як ставлення до мови, релігійних свобод, етнонаціональних відносин, розвитку культури, історичної пам'яті та інших проявів суспільного буття, які формують національну ідентичність, а також здатність на основі наявних механізмів ефективно й конструктивно розв'язувати суперечності, які час від часу можуть виникати у цих сферах суспільних відносин. Ідентифіковано складники, які лежать в основі єдності гуманітарного простору, а саме: гармонійне мовне середовище, розвиток освітньої галузі, збереження національної культурної спадщини та історичної пам'яті, урахування прав та задоволення потреб національних меншин (спільнот), гармонізація державно-церковних та міжконфесійних відносин. Встановлено, що вагому роль у формуванні цілісного гуманітарного простору відіграє також задоволення інформаційних та культурних потреб суспільства, що має відбуватись завдяки національним виробникам культурного продукту та функціонуванню мережі національних каналів культурної комунікації. Висновки. Доведено, що формування цілісного гуманітарного простору закладає передумови для подальшого посилення соціальної згуртованості, що є критично важливим в умовах тих трансформацій, які проходить Україна на сучасному етапі інтеграції до європейських культурних, економічних та політичних структур. Ознаками цілісного гуманітарного простору є наявність розвиненої спільної символьної системи, вирішальна роль національних виробників культурного продукту та національних каналів культурної комунікації в задоволенні інформаційних та культурних потреб суспільства, високий рівень згуртованості суспільства на ґрунті спільних культурних та світоглядних цінностей, які мають загальнонаціональний характер, гармонійний розвиток міжетнічних та міжконфесійних відносин тощо. Наявність серед складових гуманітарного простору таких елементів, як історична пам'ять, власна культура, традиції, унікальне мовне середовище перетворюють його на один із основоположних чинників, які впливають на формування національної ідентичності, тобто сприяють стійкому усвідомленню особою належності до української нації як самобутньої спільноти, об'єднаної назвою, символами, географічним та етносоціальним походженням, історичною пам'яттю, комплексом духовно-культурних цінностей, зокрема українською мовою і народними традиціями.enhumanitarian spacehumanitarian developmenthumanitarian policylanguage environmentnational identityhistorical memorynational mentalitynational ideanational minoritiesinterfaith relationsгуманітарний простіргуманітарний розвитокгуманітарна політикамовне середовищенаціональна ідентичністьісторична пам'ятьнаціональний менталітетнаціональна ідеянаціональні меншиниміжконфесійні відносиниСтаття