Швидун, МихайлоМихайлоШвидун2026-02-252026-02-252026Швидун, М. (2026). Виховна робота в закладах професійно-технічної освіти УРСР в умовах лібералізації 1985–1991 рр. Етнічна історія народів Європи, (78), 131–137. https://doi.org/10.17721/2518-1270.2026.78.1610.17721/2518-1270.2026.78.16https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10828Актуальність. Заклади освіти в УРСР виступали не лише засобом формування професійних кадрів, а й інструментом конструювання радянської ідентичності, система виховання базувалася на марксистській ідеології та стратегічних планах партії сформувати денаціоналізовану спільноту – радянський народ. В умовах «перебудови» та гласності 1985–1991 рр. в УРСР, наростання кризи офіційної ідеології виникла потреба модернізувати навчально-виховний процес в закладах професійно-технічної освіти. Вивчення цього досвіду не втратило актуальності і на сучасному етапі. Мета дослідження – простежити вплив процесів лібералізації періоду «перебудови» на виховну роботу в закладах професійно-технічної освіти УРСР. Методи. Використані принципи історизму, науковості, методи аналітичного, описового і критичного аналізу допомогли проаналізувати особливості виховної роботи в закладах профтехосвіти відповідно до історичних обставин та ліберальних суспільно-політичних змін. Результати дослідження. У статті установлено, що реформа профтехосвіти 1984 р. передбачала покращення якості комуністичного, ідейного виховання молоді. На практиці партійно-комсомольські організації закладів освіти втрачали вплив на молодь. В умовах обов’язкової середньої освіти значна частина «педагогічно проблемних учнів» після школи поповнювали лави профтехучилищ, що потребувало додаткових виховних заходів. На фоні політики гласності в молодіжному середовищі поширювалися західні культурні цінності. Офіційні навчальні матеріали були наповнені старими комуністичними тезами, у методиці виховання переважали масові колективні форми над індивідуальною роботою. Альтернативу освітньої діяльності в ПТУ пропонували прогресивні педагоги через уведення у виховний процес елементів народознавства, краєзнавства, українізацію системи профтехосвіти. Висновки. В умовах політико-ідеологічної кризи прогресивна частина педагогічної інтелігенції УРСР почала пошук антикризових моделей розвитку освіти та засобів виховання через використання історичного досвіду, національної пам’яті і кращих традицій української культури.Relevance. Educational institutions in the Ukrainian SSR acted not only as a means of forming professional personnel, but also as a tool for constructing Soviet identity; the education system was based on Marxist ideology and the party’s strategic plans to form a denationalized community – the Soviet people. In the conditions of «perestroika» and glasnost of 1985–1991 in the Ukrainian SSR, the growing crisis of official ideology, there was a need to modernize the educational process in vocational education institutions. The study of this experience has not lost its relevance at the present stage. The research goal – is to trace the impact of the liberalization processes of the «perestroika» period on educational work in vocational education institutions of the Ukrainian SSR. Methods – the used principles of historicism, scientificity, methods of analytical, descriptive and critical analysis helped to analyze the features of educational work in vocational education institutions in accordance with historical circumstances and liberal socio-political changes. The research results. The study found that the 1984 vocational education reform provided for an improvement in the quality of communist, ideological education of young people. In practice, party and Komsomol organizations in educational institutions were losing influence over young people. In the context of compulsory secondary education, a significant portion of «pedagogically problematic students» joined vocational schools after school, which required additional educational measures. Against the backdrop of the policy of glasnost, Western cultural values spread among the youth community. Official educational materials were filled with old communist theses, and the teaching methodology was dominated by mass collective forms over individual work. An alternative to educational activities in vocational schools was proposed by progressive teachers through the introduction of elements of ethnography, local history, and the Ukrainianization of the vocational education system into the educational process. Conclusions. In the conditions of political and ideological crisis, the progressive part of the pedagogical intelligentsia of the Ukrainian SSR began to search for anti-crisis models of development of education and means of upbringing through the use of historical experience, national memory and the best traditions of Ukrainian culture.ukперебудовалібералізаціяпрофесійно-технічна освітасередні професійно-технічні училища (СПТУ)навчально-виховний процесвиховна роботаідеологіягласністьperestroikaliberalizationvocational educationsecondary vocational schools (SVS)educational processeducational workideologyglasnostСтаття