Ismayilova, М.М.IsmayilovaМухтарова, Х.Х.МухтароваНасибова, Г.Г.НасибоваІсмаілова, М.М.Ісмаілова2026-05-112026-05-112021Ismayilova, М., Мухтарова, Х., Насибова, Г., Ісмаілова, М. (2021). OIL AND GAS POTENTIAL AND STUDY OF RESERVOIR PROPERTIES OF THE CRETACEOUS DEPOSITS OF THE YEVLAKH-AGDJABEDI DEPRESSION. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 4(95), 40–45. https://doi.org/10.17721/1728-2713.95.0510.17721/1728-2713.95.05https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/20178The aim of the study is to substantiate the prospects for the oil and gas content of the Upper Cretaceous effusive and carbonate deposits by studying their reservoir parameters. Previous studies have established that a sedimentary complex, present in the geological structure of the Muradkhanly field, is lithologically represented by clays, siltstones, sands and sandstones, dolomites, limestones, tuffs, Upper Cretaceous porphyrites. Since this lithofacies composition of the section is of great importance as a reservoir rock, volcanic sandy tuffs, mudstones and dense sandstones of the Upper Cretaceous age have been comprehensively investigated throughout the territory. We studied carbonates of this age and found that they have compaction of varying extent and are divided into 3 groups: weakly, moderately and strongly compacted and this, in turn, has considerable effect upon the rock porosity. At the beginning of the study, the reservoir features of Meso-Cenozoic sediments in the Yevlakh-Agdjabedi depression [YAD] were studied mainly on the basis of terrigenous rocks that refer to the Cenozoic. In our studies, Cretaceous deposits were studied, which are represented by effusive, carbonate rocks with secondary reservoir properties. The reservoir properties of chalk deposits in the YAD areas were investigated on the basis of studies of core samples in laboratories. It was found that the reservoir rocks of the area under investigation are volcanic, volcanic-sedimentary and carbonate, that is, they mainly consist of fractured limestones, marls and dolomites. Studies have shown that the oil and gas content of the depression is associated mainly with carbonate and effusive reservoirs. To assess the prospects for the oil-bearing capacity of the YAD, geological sections were studied in terms of the reservoir properties of a number of structures, and on the basis of the obtained core samples data. Trend maps were compiled using the "Surfer" software. Analysis of the maps allows identifying the corresponding zones of carbonate content, permeability, porosity, characterized by high, medium and low values. According to the carbonate readings, the studied territory does not have a strict distribution pattern and, according to the permeability distribution data, it is divided into two zones: the northern zone with average and the southern one with low values. There is, to a certain extent, pattern for variation of the values of carbonate content and permeability, and this can be explained by the secondary transformation of the reservoir properties of carbonate rocks, as a result of which permeability and porosity changed. Porosity distribution, to some extent, is aligned with permeability. Inverse relationship between the values of porosity and permeability can be explained with the filling of voids with cement material in the rock formation environment. Currently, in order to continue exploration and drilling works, comprehensive geological and geophysical studies are being carried out, as a result of which comparison of data obtained will make it possible to assess the prospects of each structure in more detail.Мета дослідження – обґрунтувати перспективність нафтогазоносності верхньокрейдових ефузивних і карбонатних відкладів шляхом вивчення їх колекторських параметрів. Раніше проведеними дослідженнями було встановлено, що в геологічній будові структури Мурадханли бере участь осадовий комплекс, у літологічному плані представлений глинами, алевролітами, пісками і пісковиками, доломітами, вапняками, туфами, порфіритами верхньокрейдового віку. Оскільки даний літофаціальний склад розрізу може виступати як колектор, по всій території було всебічно вивчено вулканогенні піщанисті туфи, аргіліти і щільні пісковики, а також карбонати верхньокрейдового віку. Було виявлено, що карбонати мають різний ступінь ущільненості і підрозділяються на три групи: слабо-, середньо- і сильно ущільнені, і це, у свою чергу, має неабиякий вплив на пористість породи. На початку дослідження колекторські особливості мезокайнозойских відкладів в Євлах-Агджабединській западині (ЄАЗ) вивчалися на основі теригенних порід, які належать до кайнозою. У наших же дослідженнях було вивчено крейдові відклади, представлені карбонатними і ефузивними породами, що мають вторинні колекторські властивості. Колекторські властивості крейдових відкладів по площах ЄАЗ було вивчено на основі досліджень зразків керна в лабораторних умовах. Встановлено, що колектори досліджуваної площі є карбонатними, вулканогенними і вулканогенно-осадовими, тобто складаються в основному з тріщинуватих вапняків, мергелів і доломітів. Дослідження показали, що нафтогазоносність западини пов'язана переважно з карбонатними і ефузивними колекторами. Для оцінки перспектив нафтоносності ЄАЗ з погляду колекторських властивостей було вивчено геологічні розрізи ряду структур, і на основі отриманих за зразками керна в лабораторних умовах даних за допомогою програми "Surfer" було складено карти Тренда. Аналіз карт дозволяє виділити відповідні зони карбонатності, проникності, пористості, що характеризуються високими, середніми і низькими значеннями. За показниками карбонатності територія, що вивчається, не має суворої закономірності в розподілі цього параметру, а за даними розподілу проникності ділиться на дві зони: північну, що характеризується середніми значеннями, і південну – з низькими значеннями параметра. Між значеннями карбонатності і низькими значеннями проникності певною мірою спостерігається закономірність, і це можна пояснити вторинним перетворенням колекторських властивостей карбонатних порід, в результаті яких змінилися проникність і пористість. Розподіл пористості деякою мірою відповідає розподілу проникності. Зворотну залежність між значеннями пористості і проникності можна пояснити заповненням пустот цементуючим матеріалом у середовищі, в якому формувалися породи. Нині для продовження пошуково-розвідувальних і бурових робіт проводяться комплексні геолого-геофізичні дослідження, в результаті чого зіставлення отриманих даних дасть можливість більш детально оцінити перспективність кожної структури.ukпотужністькернмезозойкарбонатністьпористістьпроникністьперспективністьthicknesscoreMesozoiccarbonate contentporositypermeabilityprospectsСтаття