Фєдосєєв, НікітаНікітаФєдосєєв2026-05-052026-05-052023Фєдосєєв, Н. (2023). Secularization of the image of Hades and the underworld in Ancient Greece through the example of vase painting. Текст і образ: Актуальні проблеми історії мистецтва, 2(16), 74–89. https://doi.org/10.17721/2519-4801.2023.2.0510.17721/2519-4801.2023.2.05https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/19500The investigation into the development of plots within the realm of artistic expression remains an enduringly pertinent subject. The distinctive backdrop of Ancient Greece offers a unique perspective for elucidating this evolutionary process, particularly through the medium of vase painting. The author specifically aimed at tracing the progression of a specific narrative type, centred around the depiction of the afterlife realm of Hades. This study also encompasses broader implications that can be inferred from the chronological evolution of this thematic construct. The intellectual landscape of the Greeks underwent a noticeable phase of desacralisation, characterised by a palpable shift in attitude. Narratives and figures that once commanded reverence started to be portrayed with reduced deference. The transformation of depictions related to Hades, spanning from the archaic to the classical period, is substantial. This transformation includes not only the iconography of Hades himself but also extends to his surrounding environment and accompanying characters. The very configuration of the underworld underwent a metamorphosis, and the personas within it underwent alterations. This process of desacralisation is not confined to vase painting alone; it extends into literature, a facet that will be detailed further. Significant changes in eschatological concepts find explicit expression in the works of notable contemporaries such as Plato, Euripides, Aristotle, and others. The evolution is particularly evident in relation to mythologies, with a noticeable surge in scepticism and critical scrutiny directed towards previously venerated myths. This critical perspective on myths was a relatively novel phenomenon in the literary domain until a certain epoch. Moreover, an exploration of the evolution of myths and the fluctuating popularity of specific narratives offers a lens through which to gauge the prevailing sentiments among the citizens of Greek city-states. Through a comprehensive analysis of diverse sources, the author endeavours to draw new conclusions and formulate fresh hypotheses.Питання розвитку сюжетів в мистецтві завжди є актуальним. Стародавня Греція – єдине місце, що дозволяє нам відслідковувати цю еволюцію, це живопис на вазах. Автор цікавиться розвитком одного конкретного типу сюжету, який стосується відносин до посмертного царства Аїда. Автор також цікавиться далекосяжними висновками, які можна зробити, відслідковуючи розвиток цього сюжету. Мислення греків на певному етапі почало десакралізуватися. Сюжети та персонажі, до яких відносини колись були повні пошани, стали зображуватися без належної поваги. Від архаїчного періоду до класичного образи Аїда пройшли значні зміни. Це стосується не тільки іконографії самого Аїда, але й його оточення та персонажів, які зображені разом з ним. Сам простір підземелля теж змінився, і змінилися персонажі, які там були зображені. Процес десакралізації можна відслідкувати не лише в живопису на вазах, але й в літературі, про що ми докладно поговоримо. Конкретні зміни в есхатологічних ідеях легко відслідкувати в творах Платона, Евріпіда, Арістотеля та багатьох інших видатних сучасників. Еволюцію спостерігають, насамперед, у відношенні до міфів. З певного моменту відношення до міфів стали набагато скептичнішими, і міфи почали піддаватися критиці. До певного періоду ми не стикалися з такими явищами в літературі. Крім того, цікаво вивчати еволюцію міфів які мають відношення до Аїда, зміну популярності різних міфів. Деякі міфи іноді ставали більш популярними в Греції, деякі втрачали свою популярність. Такі зміни цікаві для нас, оскільки вони є представниками настроїв громадян грецьких полісів і дають нам змогу реконструювати відношення до підземного царства. Аналізуючи різні джерела, автор спробує зробити багато висновків і сформулювати гіпотези.ukvase paintingHadessecularizationsecularantiquityreligionmythologyвазописАїдсекуляризаціясвітськийантичністьрелігіяміфологіяСтаття