Питулько Марія ЮріївнаУсатенко Галина Олегівна2024-07-292024-07-292024Питулько М. Ю. Літературно-мистецькі практики як засіб формування культурної пам’яті : кваліфікаційна робота освітнього ступеня «магістр» : 035 Філологія / наук. кер. Г. Усатенко. Київ, 2024. 80 с.https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/3797Дослідження розкриває літературний аспект формування культурної пам’яті й комеморативних практик в Україні у взаємодії з іншими мистецькими проектами, шляхом дослідження актуальних підходів у «memory studies». Систематизація та адаптація до українських реалій сучасних культурних практик комеморації надзвичайно актуалізувалося в умовах російсько-української війни та постійних спробах ворога знищити тяглість поколінь та комунікативну памʼять українців. Обʼєктом дослідження є «memory studies» як предмет досліджень сучасної гуманітаристики; предмет – художня література й літературно-мистецькі проєкти як чинник формування культурної пам’яті сучасної України. У першому розділі окреслені основні підходи до дослідження в «memory studies». Проаналізовано теорію культурної памʼяті, яка стала стрижневим поняттям роботи. Розглянуто концепції колективної та індивідуальної, національно-історичної, родової, комунікативної памʼяті. Визначено категорію «забуття» та поняття комеморації, символічних просторів і місць памʼяті. На прикладах поезії шістдесятників, роману «Драбина» Євгенії Кузнєцової та воєнної української літератури 2014-2024 рр. прослідковано взаємозвʼязок художньої літератури та формування культурної памʼяті. У роботі проаналізовано вплив візуального мистецтва на практики комеморації через аналіз кінофільму Олександра Довженка «Земля» (1930) і документального фільму Мстислава Чернова «20 днів у Маріуполі» (2023) та творчого доробку Марії Примаченко, присвяченого воєнній тематиці та катастрофі на Чорнобильській АЕС. У другому розділі увага зосереджена на практичних аспектах реалізації літературно-мистецьких практик. Зокрема підсумовано результати дослідження польського досвіду комеморативних музейних практик та враховано погляд польських колег-науковців щодо літературного аспекту культурної памʼяті. Проаналізовано комемораційний аспект щоденників війни та на основі проєкту «Література: як перенести досвід у пам’ять» виявлено проблематику формування колективного спогаду про травматичні події в літературі. Окреслено основні діджитальні засоби музейної справи для формування культурної памʼяті на прикладах українських музейних проектів. Для практичного застосування систематизованого теоретичного матеріалу була створена проєктна заявка з організації школи для діячів культури за тематикою «Політика памʼяті в культурі та мистецтві» з метою подальшої її подачі на конкурси донорських організацій.The study reveals the literary aspect of the formation of cultural memory and commemorative practices in Ukraine in interaction with other art projects, by exploring current approaches in ‘memory studies’. The systematisation and adaptation of contemporary cultural practices of commemoration to Ukrainian realities has become extremely relevant in the context of the Russian-Ukrainian war and the enemy's constant attempts to destroy the continuity of generations and the communicative memory of Ukrainians. The object of the study is ‘memory studies’ as a subject of research in contemporary humanities; the subject is fiction and literary and artistic projects as a factor in shaping the cultural memory of modern Ukraine. The first section outlines the main approaches to research in memory studies. The author analyses the theory of cultural memory, which has become the core concept of the work. The concepts of collective and individual, national-historical, ancestral, and communicative memory are considered. The author defines the category of ‘forgetting’ and the concepts of commemoration, symbolic spaces and places of memory. Using the examples of the poetry of the Sixties, the novel The Ladder by Yevheniia Kuznetsova, and Ukrainian wartime literature, the interconnection between fiction and the formation of cultural memory is traced. The paper analyses the influence of visual art on commemorative practices through the analysis of the films Ukraine on Fire and 20 Days in Mariupol and the works of Maria Prymachenko. The second section focuses on the practical aspects of implementing literary and artistic practices. In particular, the research on the Polish experience of commemorative museum practices is summarised and the views of Polish scholars on the literary aspect of cultural memory are taken into account. The commemorative aspect of the war diaries is analysed, and on the basis of the project ‘Literature: How to Transfer Experience to Memory’ the problems of forming a collective memory of traumatic events in literature are identified. The article outlines the main digital tools of museums for the formation of cultural memory on the examples of Ukrainian museum projects. For the practical application of the systematised theoretical material, a project application for the organisation of a school for cultural figures on the topic of ‘The Politics of Memory in Culture and Art’ was created with the aim of further submitting it to competitions of donor organisations.uaхудожня літературапоезіяпрозалітературно-мистецькі практикикультурна памʼятькомемораціяmemory studiesfictionpoetryproseliterary and artistic practicescultural memorycommemorationМагістерська робота