Поліщук, Ліна СергіївнаЛіна СергіївнаПоліщукКузьменко, ІванІванКузьменко2026-02-272026-02-272025-12-30Polishchuk, L., & Kuzmenko, I. (2025). Study of the Results of Energy Sanctions on Russia. Actual Problems of International Relations, (165), 137–143. https://doi.org/10.17721/apmv.2025.165.1.137-143УДК 339.727.210.17721/apmv.2025.165.1.137-143https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/11401This article analyzes the impact of energy sanctions imposed on Russia after its military aggression against Ukraine, emphasizing their role as an instrument of economic pressure and geopolitical influence. The study examines how restrictions on oil and gas exports, technological cooperation, and access to international financial markets have weakened Russia’s economic stability and limited its energy sector’s modernization. Despite partial adaptation through the use of a “shadow fleet” of tankers and high global oil prices, the sanctions have significantly reduced export revenues, disrupted logistics chains, and reshaped the geography of energy supplies. The article identifies the loss of the European natural gas market as one of the most significant consequences, highlighting the structural shift in global energy flows and the increased role of Asian countries. The introduction of new sanctions in 2024, including those targeting the “shadow fleet” and the Arctic LNG-2 project, has intensified the economic strain on Russia and threatened key strategic energy initiatives. The results demonstrate that sanctions have become an effective non-military mechanism for influencing state behavior, while Russia’s efforts to circumvent them reveal both its resilience and systemic vulnerabilities. The study concludes that continuous adaptation of the sanctions regime and international coordination remain essential to maintaining pressure and supporting global energy security.У статті проаналізовано вплив енергетичних санкцій, запроваджених проти Росії після її військової агресії проти України, з акцентом на їхню роль як інструменту економічного тиску та геополітичного впливу. Досліджено, як обмеження експорту нафти й газу, співпраці у сфері технологій та доступу до міжнародних фінансових ринків послабили економічну стабільність Росії та обмежили модернізацію її енергетичного сектору. Незважаючи на часткову адаптацію через використання «тіньового флоту» танкерів і високі світові ціни на нафту, санкції суттєво скоротили експортні доходи, порушили логістичні ланцюги та змінили географію енергетичних поставок. Одним із найважливіших наслідків визначено втрату Росією європейського ринку природного газу, що засвідчує структурні зміни у світових енергопотоках і зростання ролі азійських країн. Нові санкції 2024 року, зокрема проти «тіньового флоту» та проєкту «Arctic LNG-2», посилили економічний тиск на Росію та поставили під загрозу реалізацію стратегічно важливих енергетичних ініціатив. Результати показують, що санкції стали ефективним немілітарним механізмом впливу на державну політику, тоді як спроби Росії обійти обмеження виявляють одночасно її стійкість і системні вразливості. Зроблено висновок, що подальше вдосконалення санкційного режиму та міжнародна координація є необхідними для збереження тиску та підтримання глобальної енергетичної безпеки.enenergy sanctionsRussian energy sectoroil exportsfinancial restrictionsshadow fleetmacroeconomic stabilitynatural gasEuropean marketsanctions pressuretechnological restrictionsенергетичні санкціїросійський енергетичний секторекспорт нафтифінансові обмеженнятіньовий флотмакроекономічна стабільністьприродний газєвропейський риноксанкційний тисктехнологічні обмеженняСтаття