Процюк, ЛюбовЛюбовПроцюк2026-06-252026-06-252023Процюк, Л. (2023). Ukrainian hetmans as the creators of the state in the Dramaturgy of Liudmyla Starytska-Cherniahivska. Літературознавчі студії, 2(65). https://doi.org/10.17721/2520-6346.2(65).139-15010.17721/2520-6346.2(65).139-150https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/25112The article analyzes the specifics of the artistic reinterpretation of the images of Ukrainian hetmans in the dramaturgical heritage of Liudmila Starytska- Chernyakhivska, traces the specifics of character modeling of historical characters. The dramas "Hetman Doroshenko", "Ivan Mazepa", "Mylist Bozha (Mercy of God)" are taken into account. The connection between the theoretical postulates of Liudmila Starytska-Chernyakhivska and their artistic embodiment in the dramatic works of the author was revealed. It is proved that the artistic heritage of the writer is a unique phenomenon of Ukrainian literature. Liudmila Starytska-Chernyakhivska represents the progress of the national spirit through the understanding of national history, and not just borrowing a plot basis from it, but revealing its drama through the depiction of complex characters that define and themselves determine the path of nations. distinguish the figures of the hetmans and their supporters against the background of the general population, endowed with ethnic and religious identity, and therefore politically vague and devoid of firm moral criteria. It is noted that Liudmila Starytska-Chernyakhivska skillfully and appropriately organizes the composition of her historical dramas. It was concluded that Liudmila Starytska-Chernyakhivska, with her dramatic works, sought the basis for historical optimism in the complex socio-political era of which she was a contemporary, and the writer's drama often played an enlightening and educational role, was aimed at the growth of national self-awareness and the return of the Ukrainian people historical memory.Проаналізовано специфіку художнього переосмислення образів українських гетьманів у драматургічній спадщині Людмили Старицької- Черняхівської, простежено специфіку моделювання характерів історичних персонажів. До уваги взято драми "Гетьман Дорошенко", "Іван Мазепа", "Милость Божа". Виявлено зв'язок теоретичних постулатів Людмили Старицької-Черняхівської та їх художнього втілення у драматичних творах авторки. Доведено, що художня спадщина письменниці – непересічне явище української літератури. Людмила Старицька-Черняхівська репрезентує поступ національного духу через осягнення національної історії, причому не просто запозичуючи із неї сюжетну основу, а розкриваючи її драматизм через зображення складних характерів, що визначаються й самі визначають шлях націй. Вказано, що у драматургії письменниці саме національна свідомість і державницькі прагнення відрізняють постаті гетьманів та їхніх прибічників на тлі загалу, наділеного етнічною й релігійною ідентичністю, а відтак, невиразного політично й позбавленого твердих моральних критеріїв. Зазначено, що Людмила Старицька-Черняхівська майстерно й доречно організовує композицію своїх історичних драм. Зроблено висновок, що Людмила Старицька-Черняхівська своїми драматичними творами шукала основ для історичного оптимізму у складну суспільно-політичну добу, сучасницею якої була, а сама драматургія письменниці часто виконувала просвітницьку і виховну ролі, була спрямована на зростання національної самосвідомості та повернення українському народові історичної пам'яті.ukhistorical dramapoeticsinterpretationconflictimagecharacterhetmanісторична драмапоетикаінтерпретаціяконфліктобразхарактергетьманСтаття