HRABOVSKY, SerhiySerhiyHRABOVSKY2026-04-242026-04-242023-11-27HRABOVSKY, S. (2023). ALGORITHMS OF THE SOVIET-RUSSIAN GENOCIDE TO THE 70th ANNIVERSARY OF R. LEMKIN'S REPORT "SOVIET GENOCIDE IN UKRAINE". Almanac of Ukrainian Studies(33), 109–119. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2023.33.1510.17721/2520-2626/2023.33.15https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/17194The article is devoted to the actual theoretical and practical issues related to the factor of genocide in the being of the Ukrainian nation in the 20th and 21st centuries. The author of the article aims to study the impact of the genocide committed by the Russian Bolsheviks in the 1930s on the character traits of Ukrainians, outline the relationships between Soviet totalitarianism and Russian colonialism. The current genocidal practice of the Rashists is shown as a direct continuation and development of the "classic Soviet genocide", as it was characterized in 1953 by a prominent international lawyer, the author of the concept of genocide, Raphael Lemkin. The article presents the key points of Lemkin's text "Soviet Genocide in Ukraine", shows their significance for understanding the events of the past and present. According to Lemkin, the four main components of the Russian-Soviet genocide are: large-scale destruction of the Ukrainian intelligentsia, attempts to liquidate the Ukrainian Church, purposeful depopulation of the Ukrainian peasantry and elimination of its subject features, settlement of Ukraine with foreign ethnic elements for a radical change in the composition of the population. All these components, in a slightly transformed form, are also relevant in 2022-23, during the Russian large-scale invasion. They are peculiar algorithms of genocide - with the difference that in the 1930s the goal of Russian Bolshevism was the destruction of millions of the most active and conscious Ukrainians and the lowering of the Ukrainian nation to the level of a Moscoworiented ethnographic community, while today it is about the complete denial of the separate existence of Ukrainians, their transformation into a stateless object component of the Russian people, on the element of the "Russian world". The author of the article emphasizes that there is only one way of "recovery" for Ukrainians as a post-genocide nation. Such a nation can be cured of the fear of living a full-blooded national life only by a mass heroic act, in all forms and manifestations. Only in this way will the Ukrainian nation fully restore its subjectivity and become a real geopolitical and geocultural actor.Стаття присвячена актуальній теоретичній і практичній проблематиці, пов’язаній із чинником геноциду в бутті української нації у ХХ і ХХІ століттях. Автор статті ставить на меті дослідження впливу на характерологічні риси українців учиненого російськими більшовиками у 1930-х роках геноциду, окреслення взаємозв’язків між совєтським тоталітаризмом і російським колоніалізмом. Нинішня геноцидна практика рашистів показана прямим продовженням і розвитком «класичного совєтського геноциду», як його охарактеризував у 1953 році визначний юрист міжнародного класу, автор концепції геноциду Рафаель Лемкін. У статті наведені ключові моменти тексту Лемкіна «Совєтський геноцид в Україні», показана їхня значущість для розуміння подій минулого та сьогодення. Чотирма головними складовими російсько-совєтського геноциду за Лемкіним є: масштабне нищення української інтелігенції, намагання ліквідувати українську Церкву, цілеспрямована депопуляція українського селянства й елімінація його суб’єктних рис, заселення України іноетнічними елементами для радикальної зміни складу населення. Всі ці складові у дещо трансформованому вигляді актуальні і у 2022-23 роках, під час російського широкомасштабного вторгнення. Вони є своєрідними алгоритмами геноциду – з тією різницею, що у 1930-х роках метою російського більшовизму було знищення мільйонів найактивніших і найсвідоміших українців і опускання української нації на рівень орієнтованої на Москву етнографічної спільноти, а сьогодні йдеться про повне заперечення окремого існування українців, їхнє перетворення на безсуб’єктну складову російського народу, на елемент «русского мира». Автор статті наголошує, що для українців як постгеноцидної нації існує тільки один шлях «одужання». Таку націю здатен вилікувати від страху жити повнокровним національним життям тільки масовий героїчний чин, у всіх формах і виявах. Тільки в такому чині українська нація вповні відновить свою суб’єктність і стане реальним геополітичним та геокультурним чинником.ukgenocidealgorithms of genocidesubjectivity of the nationUkraineRaphael LemkinRashismnational traumaгеноцидалгоритми геноцидусуб’єктність націїУкраїнаРафаель Лемкінрашизмнаціональна травмаСтаття