Rusinov, VolodymyrVolodymyrRusinov2026-03-022026-03-022025-12-29Rusinov, V. (2025). ROLE OF ARTIFICIAL INTELLIGENCE TECHNOLOGIES IN POLITICAL DISCOURSE. Politology bulletin(99), 166–178. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2025.99.166-17810.17721/2415-881x.2025.99.166-178https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/11756The article examines the role of artificial intelligence (AI) technologies in political discourse and the processes of public opinion formation. It analyzes how generative models, in particular systems such as ChatGPT, change the way political information is created, disseminated and perceived. Attention is paid to the historical stages of the use of algorithms in political campaigns, starting from personalized content promotion systems to modern generative technologies. It is established that AI is not only a tool for automating information processes and increasing the effectiveness of political campaigns, but also a factor capable of forming new meanings, changing discursive frameworks and influencing collective perceptions through the manipulation of context, text tone and emotional coloring of messages, which calls into question traditional ideas about the authenticity of political communication. The risks associated with disinformation, emotional impact and political bias of AI models are considered. It is established that the combination of generated text and synthetic images creates a qualitatively new level of influence on public opinion. Separately, ethical challenges related to the issues of transparency in the use of AI, the legitimacy of democratic choice under algorithmic decision-making, and the preservation of human subjectivity in political processes are analyzed. The role of social networks as the main channel for distributing generated materials is outlined, and the importance of visual content (images, videos) created by AI in amplifying political messages is emphasized. The article provides examples of regulating the use of AI in political processes, in particular, an analysis of the approaches of the European Union and the United States. It is noted that the introduction of legislative frameworks, such as the AI Act and the Digital Services Act, is aimed at ensuring the transparency of mandatory labeling of AI-generated content and protecting democratic processes from manipulation. The results demonstrate that AI creates opportunities for the democratization of political influence through hyper-personalization and automation, allowing small political forces to compete with traditional parties. The active use of technologies for content generation and audience targeting in the 2024 elections is established. The limitations of AI in a polarized society are identified: difficulties in creating inclusive dialogue and the paradox between universal and targeted messages. The key challenges are identified as transparency of use, political bias of models and legitimacy of algorithmic influence. It is proven that artificial intelligence is the next major stage in the digital transformation of the political space after personal computers and smartphones.У статті досліджено роль технологій штучного інтелекту (ШІ) у політичному дискурсі та процесах формування суспільної думки. Проаналізовано, як генеративні моделі, зокрема системи на зразок ChatGPT, змінюють спосіб створення, поширення та сприйняття політичної інформації. Приділено увагу історичним етапам використання алгоритмів у політичних кампаніях, починаючи з персоналізованих систем просування контенту до сучасних генеративних технологій. Встановлено, що ШІ є не лише інструментом автоматизації інформаційних процесів та підвищення ефективності політичних кампаній, а й чинником, який здатен формувати нові смисли, змінювати дискурсивні рамки та впливати на колективні уявлення через маніпуляцію контекстом, тональністю тексту та емоційним забарвленням повідомлень, що ставить під сумнів традиційні уявлення про автентичність політичної комунікації.Розглядаються ризики, пов’язані з дезінформацією, емоційним впливом та політичною упередженістю моделей ШІ. Встановлено, що поєднання згенерованого тексту та синтетичних зображень створює якісно новий рівень впливу на суспільну думку. Окремо аналізуються етичні виклики, пов'язані з питаннями прозорості використання ШІ, легітимності демократичного вибору за умов алгоритмічного прийняття рішень та збереження людської суб'єктності в політичних процесах. Окреслено роль соціальних мереж як головного каналу поширення згенерованих матеріалів, а також підкреслено значення візуального контенту (зображень, відео), створеного засобами ШІ, у посиленні політичних меседжів. У статті наведено приклади регулювання застосування ШІ у політичних процесах, зокрема аналіз підходів Європейського Союзу та США. Зазначається, що запровадження законодавчих рамок, таких як AI Act та Digital Services Act, спрямоване на забезпечення прозорості обов'язкового маркування AI-генерованого контенту та захисту демократичних процесів від маніпуляцій.Результати демонструють, що ШІ створює можливості для демократизації політичного впливу через гіперперсоналізацію та автоматизацію, дозволяючи малим політичним силам конкурувати з традиційними партіями. Встановлено активне використання технологій для генерації контенту та таргетування аудиторій на виборах 2024 року. Виявлено обмеження ШІ в поляризованому суспільстві: труднощі у створенні інклюзивного діалогу та парадокс між універсальними й таргетованими меседжами. Ключовими викликами визначено прозорість використання, політичну упередженість моделей та легітимність алгоритмічного впливу. Доведено, що штучний інтелект є наступним великим етапом цифрової трансформації політичного простору після персональних комп'ютерів та смартфонів.ukpolitical discourseartificial intelligencepolitical influencepolitical communicationdisinformationполітичний дискурсштучний інтелектполітичний впливполітична комунікаціядезінформаціяСтаття