Polumysna, OlgaOlgaPolumysna2025-09-012025-09-012023Polumysna, O. (2023). Markers of language tolerance of journalists to people with disabilities in mass-media. Current Issues of Mass Communication, 34, 42–57. https://doi.org/10.17721/CIMC.2023.34.42-57UDC 659.3:316.344.6:81'27https://doi.org/10.17721/CIMC.2023.34.42-57https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/7444The study analyzed the markers of language tolerance of journalists when covering news about people with disabilities in the media. The concept of linguistic tolerance of a journalist is revealed as the ability to carry out professional activities correctly, refraining from labeling, baseless generalizations, insulting statements and accusations without sufficient arguments and facts. The linguistic tolerance of a journalist towards people with disabilities is summarized in five markers, using which journalists will not cause psychological and moral harm to readers with disabilities. During the study, interviews were conducted with active journalists and people with disabilities. The analysis of the data collected showed that there is no clear coherence and understanding in the media environment of how to tolerantly and properly cover a person with a disability in the media. There are also no commonly accepted language markers among journalists to use in order not to discriminate or offend people with special needs. An interview with a student with a disability showed such individuals withdrawing into themselves, because they understand that they do not fully correspond to the generally accepted norms of society. In cases where journalists try to emphasize physical disabilities, a person with a disability begins to realize that he is not like everyone else. The article shows that because of the stereotypes embedded in the media, it is difficult for people with disabilities to perceive themselves, since it is often the tragic moments from the life of these people that are shown. This approach separates a person with a disability from society and builds a barrier that is very difficult to cross. Therefore, this study will try to show that there is a direct relationship between the language of a journalist in the media, which shapes the attitude towards people with disabilities in society as a whole. The lack of speech tolerance leads to a deterioration in the well-being of people with disabilities and their separation from societyУ дослідженні проаналізовано маркери мовної толерантності журналістів при висвітленні новин про людей з інвалідністю в ЗМІ. Розкривається поняття мовної толерантності журналіста як здатності коректно здійснювати професійну діяльність, утримуючись від навішування ярликів, безпідставних узагальнень, образливих висловлювань і звинувачень без достатньої аргументації та фактів. Мовна толерантність журналіста до людей з обмеженими можливостями узагальнюється в п’яти маркерах, використовуючи які журналісти не завдадуть психологічної та моральної шкоди аудиторії з обмеженими можливостями. Під час дослідження були проведені інтерв’ю з активними журналістами та людьми з інвалідністю. Аналіз наших даних показав, що в медійному середовищі немає чіткої злагодженості та розуміння того, як толерантно та правильно висвітлювати людину з інвалідністю в ЗМІ. Також серед журналістів немає загальноприйнятих мовних маркерів, які б використовували, щоб не дискримінувати та не ображати людей з особливими потребами. Інтерв'ю зі студентом з обмеженими можливостями показало, що ці люди схильні замикатися в собі, оскільки вони усвідомлюють, що можуть не повністю відповідати загальноприйнятим нормам суспільства. У тих випадках, коли журналісти намагаються підкреслити фізичні вади, людина з інвалідністю починає усвідомлювати, що вона не така, як усі. У статті показано, що через стереотипи, закладені в медіа, людям з інвалідністю важко усвідомити себе, адже часто йдеться про трагічні моменти цих людей. Такий підхід відокремлює людину з інвалідністю від суспільства та створює бар’єр, який дуже важко подолати. Тому це дослідження спробує з’ясувати, чи існує прямий зв’язок між мовою журналіста та ставленням до людей з обмеженими можливостями в суспільстві. Відсутність мовної толерантності призводить до погіршення самопочуття людей з обмеженими можливостями та їх відриву від суспільстваenмовна толерантність журналістамаркери мовної толерантностілюди з особливими потребамиspeech tolerance of a journalistmarkers of language tolerancea person with a disabilityСтаття