Герца, А. В.А. В.Герца2026-02-272026-02-272025Герца, А. В. (2025). Сприймання та самосприймання як соціально-психологічні феномени: історико-теоретичний огляд. Український психологічний журнал (2), 27–49. https://doi.org/10.17721/upj.2025.2(24).2УДК 159.95https://doi.org/10.17721/upj.2025.2(24).2https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/11061У статті представлено історико-теоретичний огляд ключових підходів до вивчення сприймання та самосприймання як центральних соціально-психологічних феноменів. Визначено, що процес поняттєвого опрацювання цих явищ розгортається у трьох взаємопов’язаних дослідницьких траєкторіях. Метою статті є здійснення систематизованого аналізу літератури, дослідження розвитку і взаємодетермінації підходів та окреслення актуального стану досліджень в українській психологічній науці. На основі аналізу виокремлено три основні траєкторії, які охоплюють емпіричний, клінічний та метатеоретичний виміри феноменів: 1) експериментально-когнітивна траєкторія зосереджується на встановленні фактології перцептивних механізмів, вивченні процесів обробки інформації, правил категоризації, когнітивних схем та типових похибок; 2) психодинамічна траєкторія висвітлює індивідуальну етіологію перцептивних ефектів через розгортання несвідомих відносин, зокрема перенесення, контрперенесення та захисних механізмів, переводячи аналіз феноменів у площину клінічної практики; 3) філософсько-психологічна траєкторія забезпечує метатеоретичний ракурс, у якому зіставляються моделі, узгоджуються мови опису та формулюються критерії зв’язності знання. Обґрунтовано, що сприймання і самосприймання становлять єдиний, багаторівневий та контекстозалежний процес, а поєднання трьох траєкторій є необхідною умовою для повнішої реконструкції його механізмів і смислових вимірів. Узагальнено, що акцент сучасних психологічних досліджень в Україні зміщується у прикладну площину: зростає питома вага досліджень, орієнтованих на проблематику самоприйняття та задоволеності зовнішністю, розвитку соціально-перцептивних умінь і професійної рефлексії, а також на вплив опосередкованої взаємодії на соціальну перцепцію та самооцінні судження. Подальший розвиток теорії та практики детермінований необхідністю аналізу нових форм повсякденної вразливості, спричинених актуальними суспільними викликами.The article presents a historical-theoretical review of key approaches to the study of perception and self-perception as central social-psychological phenomena. These phenomena were elaborated conceptually across three interrelated research trajectories. The article aim was to analyse systematically scientific literature, to examine development and mutual determination of the approaches, and to outline the current state of research in Ukrainian psychological science. On the basis of this analysis, three principal trajectories were distinguished that covered the empirical, clinical, and metatheoretical dimensions of the phenomena: (1) the experimental-cognitive trajectory focused on factual basis of perceptual mechanisms, studying information processing, rules of categorization, cognitive schemas and typical errors; (2) the psychodynamic trajectory elucidated an individual etiology of perceptual effects through unfolding the unconscious relations – specifically transference, countertransference and defence mechanisms – thereby shifting the phenomenological analysis into the domain of clinical practice; (3) the philosophical-psychological trajectory provided a metatheoretical perspective within which models were compared, languages of description were coordinated, and criteria for knowledge coherence were formulated. Perception and self-perception constitute a single, multi-level and context-dependent process, and such combining from all three trajectories is a necessary condition for a more complete reconstruction of its mechanisms and semantic dimensions. The focus of contemporary psychological research in Ukraine is shifting toward a practical plane: the share of studies on self-acceptance and satisfaction with appearance, development of socio-perceptual skills and professional reflection, as well as how mediated interactions influence social perception and self-evaluative judgments, is increasing. Further theoretical and practical development is driven by the need to analyse new forms of everyday vulnerability prompted by current societal challenges.ukсприйманнясамосприйманнясоціальна перцепціяісторико-теоретичний оглядperceptionself-perceptionsocial perceptionhistorical–theoretical reviewСтаття