Колесніков, О.М.О.М.Колесніков2026-04-042026-04-042020Колесніков, О.М. (2020). Особливості самоактуалізації держслужбовців із різним типом трудової мотивації. Український психологічний журнал, 2(14), 119-134. https://doi.org/10.17721/upj.2020.2(14).6УДК 159.910.17721/upj.2020.2(14).6https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/14116Стаття присвячена емпіричному вивченню особливостей самоактуалізації держслужбовців з різним типом трудової мотивації. При порівнянні двох груп респондентів – держслужбовців та працівників недержавної сфери – було виявлено, що серед працівників другої групи частіше та сильніше проявляються «професійний», «інструментальний» та «патріотичний» типи трудової мотивації. Тобто, держслужбовців менше цікавить зміст роботи, вони більш ймовірно погодяться на нецікаву для себе роботу; мотиви самовдосконалення виражені в них слабше, а отже, їх не так цікавлять важкі завдання, які можуть розцінюватись респондентами другої групи як професійний виклик та спосіб самовираження. Держслужбовцям не так важливе професійне, як соціальне визнання, важливість професії в цілому для соціуму та свого оточення; вони рідше зважають на обґрунтованість ціни власної праці. Їм не настільки необхідна ідея в якості рушійної сили та мотиватора праці, як і визнання іншими своєї незамінності у організації, де працюють. Водночас, серед держслужбовців більший відсоток тих, хто не прагне підвищувати кваліфікацію, характеризується зниженою професійною активністю, відповідальністю, прагненням перекласти або розділити її з іншими. Держслужбовцям, порівняно з працівниками недержавної сфери, важче жити теперішнім, не відкладати життя «на потім», вони більш невпевнені у собі, надумливі; такі цінності самоактуалізації особистості, як добро, краса, цілісність, істина, унікальність, життєвість, справедливість, досягнення, порядок, самодостатність тощо, хоч і близькі за мірою вираженості в двох групах, але серед працівників-держслужбовців проявляються слабше. Потреба у пізнанні також виражена у держслужбовців значуще менше, як і автономність, самостійність, відчуття свободи. Держслужбовці більш схильні орієнтуватися на думку оточуючих та зовнішні соціальні стандарти; їм складніше встановлювати міцні та доброзичливі стосунки з оточуючими, вони більш тривожні та невпевнені у собі, порівняно із працівниками недержавної сфери. Держслужбовцям із інструментальним типом трудової мотивації не властиві ні загальне доброзичливе ставлення до людей, ні загалом цінності самоактуалізації. На противагу, держслужбовці із професійним типом трудової мотивації не тільки поділяють подібні цінності, вони цінують життя «тут і тепер», прагнуть до пізнання, прояву креативності та творчого підходу у професійній діяльності. Патріотичний та люмпенізований типи трудової мотивації виражені серед держслужбовців посередньо. Водночас, працівники з патріотичним типом мають дуже схожі тенденції до самоактуалізації, як і працівники з професійним типом: схильні жити сьогоднішнім днем, цінувати актуальний момент, прагнуть до гармонійних стосунків з іншими, відчувають природну симпатію, довіру до людей, прагнуть до пізнання нового; основна відмінність цього типу, на думку респондентів, у підвищеній тривожності, невпевненості у собі, невротичності. Усі виявлені взаємозв’язки між показниками самоактуалізації та люмпенізованим типом трудової мотивації держслужбовців є негативними. Господарський тип трудової мотивації серед держслужбовців зустрічається найрідше, відповідно, серед самоактуалізаційнійних тенденцій йому притаманні лише доброзичливе та неупереджене ставлення до інших людей.An article presents the empirical study on the peculiarities of selfactualization of civil servants with different types of work motivation. The two groups of respondents (civil servants and non-governmental workers) were compared. “Professional”, “instrumental” and “patriotic” types of work motivation were more pronounced among non-governmental employees. Civil servants-respondents were less interested in work content, they were more likely to take an uninteresting job; their motives for self-improvement were less pronounced, and therefore, they were not so interested in difficult tasks, regarded by the respondents of the other group as a professional challenge and a way for self-expression. Professional recognition was not so important for civil servants as social recognition; they were less likely to think about fair remuneration for their labor. They did not so much need “the idea” as a driving force for work, as well as recognition by others of their indispensability in organizations where they worked. At the same time, a higher percentage of civil servants (in comparison with the other group) did not seek to improve their skills and were characterized by reduced professional activity, responsibility, desire to share their skills and achievements with others. It was more difficult for civil servants (compared to non-governmental workers) to live in the present, not to postpone life “for later”; they felt more insecure, were “up in the clouds”; such self-actualizing values as goodness, beauty, integrity, truth, uniqueness, psychological hardiness, justice, achievement, order, self-sufficiency, etc., although demonstrated quite closely by both groups, were still less pronounced among civil servants. The need for knowledge was also much less expressed by civil servants, as well as autonomy, independence, a sense of freedom. Civil servants were inclined to focus on other worker’s opinions and external social standards; it was more difficult for them to establish strong and friendly relationswith others; they were more anxious and insecure comparing to nongovernmental workers. Civil servants with instrumental work motivation had neither a general benevolent attitude towards people, nor the values of self-actualization in general. In contrast, civil servants with professional work motivation not only shared such values, but also valued life “here and now”, strived for knowledge and creativity in professional work. Patriotic and lumpenized types of work motivation were expressed by civil servants indirectly. At the same time, employees with the patriotic type had very similar tendencies to self-actualization as employees with the professional type: they tended to live today, appreciated a current moment, strived for harmonious relationships with others, felt natural sympathy, trust in people, sought for new knowledge. The main features of this type, according to the respondents, were increased anxiety, self-doubt, neuroticism. All identified correlations between self-actualization indicators and lumpenized work motivation were negative for civil servants. Economic work motivation was the rarest for civil servants, respectively, the corresponding selfactualization tendencies included only a friendly and impartial attitude towards other people.ukтрудова мотиваціясамоактуалізаціяпрофесійна самоактуалізаціядержслужбовцімотиваціяmotivationlabor motivationself-actualizationprofessional self-actualizationcivil servantsСтаття