Ісаєва, НаталяНаталяІсаєва2026-04-202026-04-202021-08-28Ісаєва, Н. (2021). FEATURES OF GENDER TERMINOLOGY DEVELOPMENT IN THE MODERN CHINESE LITERARY CRITICISM. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Literary Studies. Linguistics. Folklore Studies(2), 24–28. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2021.30.710.17721/1728-2659.2021.30.7https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/16693This article is devoted to the cause of semantic ambiguity of Chinese gender terminology by the example of the most controversial concepts, such as "feminism", "gender", "feminist literature", "women's literature", "women's writing". The author pays attention to the socio-historical context, perception of Western feminist theories and actualization of traditional Chinese Philosophic Doctrines, as well as the unique phenomenon of "figurative terminology" creation.In this research, the author used cultural-historical and typological methods, as well as the method of semantic and contextual analysis.The development of a feminist (and later gender) trend in Chinese literary criticism began in the early 1980s. This process took place under the influence of three factors: 1) communist ideology and "state feminism"; 2) the spread of Western theories of feminism; 3) traditional Chinese concepts of gender relations. Chinese researchers were borrowing terms by translating them from English or other European languages. However, the process of semantic adaptation of new concepts was quite complex and had its own features. In particular, Chinese scholars sought to avoid a radical opposition of "the masculine and feminine principles" in the semantics of new terms. Instead they were trying to implement the Chinese philosophical concept of complementing the categories of Yin and Yang, which reflects the "situational worldview" of the Chinese people.One of the special phenomena of Chinese gender literary criticism is the development of "figurative concepts." Such concepts are vivid images of Western literature and literary criticism, which are gaining new meaning in the Chinese cultural environment. In particular, the concept of "The Blank Page", suggested by S. Gubar to denote female identity in a patriarchal society, is associated by Chinese scholars with the activity of Tang Empress Wu Zetian and her "Wordless Tomb Stele".The author concluded that the process of the gender terminology development in Chinese literary criticism is not complete, it balances between the new Western and traditional Chinese concepts of gender relations.Розкрито зумовленість смислової неоднозначності китайської ґендерної термінології на прикладі найбільш суперечливих понять "фемінізм", "ґендер", "феміністична література", "жіноча література", "жіноче письмо". До уваги береться соціально-історичний контекст, засвоєння західних теорій і актуалізація традиційних китайських учень, а також унікальне явище формування "образно-символічної термінології".У дослідженні використано культурно-історичний та типологічний методи, а почасти – метод семантичного та контекстуального аналізу.Формування феміністичного (а згодом – ґендерного) напряму в китайському літературознавстві почалося на початку 80-х рр. ХХ ст. Цей процес відбувався під впливом трьох факторів: 1) комуністична ідеологія та "державний фемінізм"; 2) поширення західних теорій фемінізму; 3) традиційні китайські концепції відносин між статями. Китайські науковці запозичували терміни, перекладаючи їх з англійської чи інших європейських мов. Однак, процес смислової адаптації нових понять був досить складним і мав свої особливості. Зокрема, китайські науковці прагнули уникати радикального протиставлення "чоловічого і жіночого" у семантиці нових термінів, натомість вони намагалися реалізувати китайську філософську концепцію взаємодоповнення категорій Інь–Ян, що відображає "ситуативність світосприйняття" китайців.Особливим явищем китайського ґендерного літературознавства є формування "образних понять". Такими поняттями є яскраві образи західної літератури й літературної критики, які в китайському культурному середовищі набувають нового значення. Зокрема, поняття "чиста сторінка", запропоноване С. Ґубар на позначення жіночої ідентичності в патріархальному суспільстві, китайські науковці пов'язують із діяльністю танської імператриці У Цзетянь і її надмогильною "стелою без написів".Проаналізований матеріал дає підстави зробити висновок про складність і незавершеність процесу формування ґендерної термінології в китайському літературознавстві, яке балансує між новими західними та власними традиційними концепціями міжстатевих стосунків.ukChinese literary criticismfeminismgenderwomen's literaturefeminist literatureThe Blank Pageкитайське літературознавствофемінізмґендержіноча літературафеміністична літературачиста сторінкаСтаття