Зарічанський, О.О.Зарічанський2026-04-092026-04-092022-10-01Зарічанський, О. (2022). PSYCHOLOGICAL ASPECTS OF STUDYING CORRUPTION IN FOREIGN SCIENTIFIC STUDIOS. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Military-special sciences(3), 22–29. https://doi.org/10.17721/1728-2217.2022.51.22-2910.17721/1728-2217.2022.51.22-29https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/15168The article examines scientific approaches and contexts of studying corruption as one of the most important psychological, social, economic and political problems. The article aims to determine the psychological contexts of the study of corruption as a complex multi-layered social phenomenon in foreign scientific studies; identifying its unexplored psychological variables in order to create conditions for the further development of programs for the prevention of corruption acts. The main areas of scientific analysis were: the perception of social norms and morality in the context of corrupt human behaviour, the influence of cultural beliefs and value systems, cross-cultural and gender specifics of corruption, etc. It is noted that not all societies perceive corruption in the same way. The ambiguity of the evidence of the classical interaction of power and corruption has been revealed. While some studies have indicated that involvement in power increases corrupt behaviour, others have shown that an individual's perception of power is important. It was established that perceived norms and moral costs are the main factors of a person's intention to engage in corruption-related behaviour. The perception that people around us are behaving dishonestly contributes to the further strengthening of such behaviour. Certain personality traits associated with corrupt behaviour have been identified. In particular, psychopathy, narcissism, machiavellianism, extraversion, extrinsic motivation, and low life satisfaction and self-esteem contribute to corruption. Regarding the gender of the participants, the results of the studies were mixed. It is emphasized the need to focus on situations and not on participants involved in petty corruption when forming anti-corruption measures. Rather than wishing for "more honest" officials or favouring stricter controls and fines or higher wages as solutions to corruption, the analytical results point to the importance of reducing the number of situations in which corruption is most likely to turn into corruption.Розглянуто наукові підходи і контексти вивчення корупції як однієї з найважливіших психологічних, соціальних, економічних і політичних проблем. Визначено психологічні контексти вивчення корупції як складного багатошарового соціального явища в зарубіжних наукових студіях; виявлено її недосліджених психологічних змінних задля створення умов подальшого розроблення програм попередження та профілактики корупційних діянь. Основними напрямами наукового аналізу стали: сприйняття соціальних норм і моралі в контексті корупційної поведінки людини, вплив культурних переконань і системи цінностей, кроскультурна та гендерна специфіка корупції тощо. Зазначено, що не всі суспільства сприймають корупцію однаково. Виявлено неоднозначність доказів класичного взаємовпливу влади та корупції. Досліджено, що залучення до влади посилює корупційну поведінку, і важливого значення набувають уявлення конкретної особи про владу. Констатовано, що сприйняті норми та моральні витрати є основними факторами наміру людини вчиняти поведінку, пов'язану з корупцією. Сприйняття того, що люди навколо нас поводяться нечесно, сприяє подальшому посиленню такої поведінки. Визначено певні риси особистості, пов'язані з корупційною поведінкою, а саме: психопатія, нарцисизм, макіавеллізм, екстраверсія, зовнішня мотивація та низький рівень задоволеності життям і самооцінки, що і сприяють корупції. Щодо статі учасників результати досліджень виявилися неоднозначними. Підкреслено необхідність у формуванні антикорупційних заходів зосереджуватися на ситуаціях, а не на учасниках, залучених у дрібну корупцію. Замість того, аби прагнути до суворішого контролю та штрафів або вищих зарплат як вирішенню проблеми корупції, зауважимо на зменшенні кількості ситуацій, у яких корумпованість найімовірніше перетвориться на корупцію.ukcorruptioncorruptionpsychological phenomenonsocial normscultural valuesanti-corruption measuresкорупціякорумпованістьпсихологічний феноменсоціальні нормикультурні цінностіантикорупційні заходиСтаття