Сайко, Катерина ОлегівнаКатерина ОлегівнаСайко2026-03-112026-03-112025-06-04Сайко, К. (2025). Природність як критерій оцінювання якості галузевого перекладу. Мовні і концептуальні картини світу, (2), 73–88. https://doi.org/10.17721/2520-6397.2025.2.04УДК 81'2510.17721/2520-6397.2025.2.04https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/12353Background. The development of small AI and technological advancement has necessitated approaches for objective quality evaluation in specialized translation. Within this framework, clearly defined evaluation criteria are essential. Among different criteria, naturalness stands out as particularly ambiguous. While numerous studies have explored naturalness in literary translation, research examining naturalness as an evaluation criterion for specialized translation remains scarce. This study aims to examine and systematize perspectives from translation studies on the criterion of naturalness and to define it specifically within the context of specialized translation quality evaluation. Results. The concept of naturalness as a criterion first emerged within the linguistic paradigm. Scholars in this tradition associate naturalness with adherence to target language and cultural norms, as well as appropriateness to both the translation context and target audience needs. In the descriptive paradigm, researchers connect naturalness to target-oriented norms while acknowledging that translated texts rarely conform perfectly to these norms due to source text influence. As a result, translations often exhibit characteristics of an "interlanguage". Proponents of the action-theoretical paradigm take a more nuanced view, arguing that seemingly unnatural elements aren’t negative, as they may still serve the translation’s overarching purpose. Contemporary investigations conceptualize naturalness as simultaneously encompassing both adherence to formal language norms and alignment with various types of usage patterns. Conclusions. Naturalness is an integral dynamic characteristic of translation that reflects the balance between conformity to usage and adherence to language norms, taking into account the pragmatic factors of the communicative situation and the content of the source text. To create a natural translation, it is necessary to avoid interference, take into account the context of the message, the audience, as well as the norms of the target language and culture, including the peculiarities of text-type usage. Deviation from these principles may be a conscious decision, determined by contextual factors. Essential for natural translation are knowledge of usage and intersubjectively verifiable decisions.Вступ. Розвиток малого ШІ та технологічний поступ зумовив потребу в підходах, що забезпечують об’єктивне оцінювання якости галузевого перекладу. Ключовим чинником у цьому контексті стають чітко окреслені критерії оцінювання. Однак певні критерії, серед яких передусім природність, є неоднозначними. Так, природності художнього перекладу присвячено низку досліджень. Водночас бракує розвідок, у яких окреслено сутність природности як критерію оцінювання галузевого перекладу. Метою цього дослідження є розгляд та систематизація перекладознавчих поглядів на критерій природности та його окреслення в контексті оцінювання якости галузевого перекладу. Результати. Природність як критерій оцінювання якости перекладу вперше згадують у працях лінгвістичної парадигми. Її ототожнюють з нормами цільової мови та культури, а також з відповідністю контекстові перекладу та потребам цільової авдиторії. З иншого ж боку, неприродний переклад, написаний штучною формою мови, "перекладацькою мовою", пов’язаний з інтерференціями та лексичною одноманітністю. У межах дескриптивної парадигми природність пов’язують з цільовими нормами. Перекладні тексти не можуть повністю відповідати цим нормам через вплив оригіналу, а тому мають ознаки "проміжної мови" та посідають особливе місце в цільовій культурі. Власне пошук цих ознак, "універсалій", різниці між вихідним текстом (ВТ) та цільовим текстом (ЦТ), а також різниці між перекладними та неперекладними текстами, спричинився до виникнення корпусного перекладознавства. Представники діяльнісної парадигми не розглядають неприродні елементи як негативну характеристику, адже вони не перешкоджають досягненню мети перекладу. У сучасніших розвідках природність стає об’єктом різних експериментальних досліджень, до яких також залучають машинний переклад (МП). Її ототожнюють водночас і з мовною нормою, і з різними видами узусу. Висновки. Природність – це інтегральна динамічна характеристика перекладу, що відображає баланс між відповідністю узусові та дотриманням мовних норм з огляду на прагматичні чинники комунікативної ситуації та зміст ВТ. Для створення природного перекладу необхідно уникати інтерференцій, брати до уваги контекст повідомлення, авдиторію, а також норми цільової мови та культури, посеред того й особливості видотекстового узусу. Відступ від цих принципів може бути свідомим рішенням, зумовленим особливостями контекстуальних чинників. Також ключовим для створення природного перекладу є знання узусу та вміння ухвалити інтерсуб’єктивно верифіковні рішення.uktranslation qualityquality evaluationnaturalnessspecialized translationякість перекладуоцінювання якости перекладуприродністьгалузевий перекладСтаття