Микола Погорецький2025-11-042025-11-042025Погорецький М. А. Криптовалюта як об’єкт, предмет та засіб учинення злочину: проблеми виявлення, документування і доказування в досудовому та судовому провадженні. Держава та регіони. Серія: Право. 2025. № 3(88). С. 70–90.УДК 343.13:343.14:343.3/.7:004.056.5:341.645https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/8459Стаття присвячена формуванню системного процесуального підходу до роботи з криптоактивами у кримінальному провадженні – від моменту виявлення до судового розгляду. Запропоновано модель інтеграції цифрових доказів, що враховує функціональну участь оперативних і контррозвідувальних підрозділів, слідчих, прокурорів та суду. Метою дослідження є визначення правової класифікації ролей криптовалюти (об’єкт, предмет, засіб) і розроблення процесуально-криміналістичної рамки, яка забезпечує належність, допустимість і відтворюваність цифрових доказів на всіх стадіях провадження. Особлива увага приділяється узгодженню результатів оперативно-розшукової та контррозвідувальної діяльності з матеріалами досудового розслідування, перевірці їх автентичності та дотриманню ланцюга збереження доказів (chain of custody). Методологічну основу статті становлять формально-юридичний і порівняльно-правовий методи із залученням положень Регламентів ЄС MiCA і TFR, механізмів Європейського ордера на розслідування та міжнародних договорів про взаємну правову допомогу. Дослідження спирається на стандарти фіксації та збереження цифрових слідів, розроблені у Berkeley Protocol, ENFSI та NIST, адаптовані до триангуляційної моделі перевірки даних із блокчейнових, позаблокчейнових та відкритих джерел. Наукова новизна полягає в поєднанні класифікації «об’єкт – предмет – засіб» із поетапним процесуальним алгоритмом інтеграції цифрових доказів («виявлення → фіксація → перевірка → документування → судова оцінка») та у формуванні правової схеми співвіднесення «роль криптовалюти – юридичні наслідки – доказова стратегія». Практичне значення дослідження полягає у створенні уніфікованих контрольних переліків і шаблонів документування (протоколи огляду вебресурсів/API, хеш-таблиці, описи інструментів, акти ОРД/КРД), мінімального пакета розкриття для судової перевірки та сторони захисту, а також орієнтирів для суддів щодо оцінки прозорості методики, відтворюваності та кореляції між блокчейновими та позаблокчейновими даними (on-chain ↔ off-chain). Запропонована процесуально-криміналістична модель забезпечує трансформацію технічних і відомчих інформаційних масивів – зокрема даних блокчейна, комплаєнс-інформації провайдерів та результатів оперативно-розшукових і контррозвідувальних заходів – у процесуальну форму доказів, що відповідає критеріям належності, допустимості й достовірності, узгодженим зі стандартами справедливого судового розгляду.The article is devoted to the development of a systematic procedural approach to working with crypto-assets in criminal proceedings – from detection to judicial review. A model for the integration of digital evidence is proposed, which takes into account the functional participation of operational and counterintelligence units, investigators, prosecutors, and the court. The purpose of the study is to define the legal classification of cryptocurrency roles (object, subject, instrument) and to elaborate a procedural and forensic framework ensuring the relevance, admissibility, and reproducibility of digital evidence at all stages of criminal proceedings. Special attention is given to the coordination of results of operational-search and counterintelligence activities with materials of the pre-trial investigation, the verification of their authenticity, and compliance with the chain of custody. The methodological basis combines formal-legal and comparative-legal methods, involving the provisions of EU Regulations MiCA and TFR, the mechanisms of the European Investigation Order, and international treaties on mutual legal assistance. The research relies on international standards for the preservation and documentation of digital traces developed in the Berkeley Protocol, ENFSI and NIST guidelines, adapted to a triangulation model for verifying data from blockchain, offchain, and open sources. The scientific novelty lies in combining the classification “object – subject – instrument” with a step-by-step procedural algorithm for integrating digital evidence (“detection → fixation → verification → documentation → judicial assessment”) and in constructing a legal correlation scheme “role of cryptocurrency – legal implications – evidentiary strategy.” The practical significance of the study consists in the development of unified checklists and documentation templates (protocols for inspecting web resources/API, hash tables, descriptions of tools, acts of operational-search and counterintelligence measures), a minimum disclosure package for judicial verification and the defence, as well as guidance for judges on assessing methodological transparency, reproducibility, and correlation between blockchain and off-chain data (on-chain ↔ off-chain). The proposed procedural and criminalistic model ensures the transformation of technical and departmental information arrays – in particular, blockchain data, providers’ compliance information, and the results of operational-search and counterintelligence measures – into a procedural form of evidence that meets the criteria of relevance, admissibility, and reliability, in accordance with the standards of a fair trial.ukкриптовалютаблокчейноб’єкт злочинупредмет злочинузасіб вчинення злочинуЄвропейський ордер на розслідування (EIO)оперативно-розшукова діяльністьсудове провадженняцифрові доказицифрова криміналістикадосудове розслідуванняryptocurrencyblockchainobject of a crimesubject (corpus) of a crimemeans of committing a crimeEuropean Investigation Order (EIO)operational and investigative activitypre- trial investigationjudicial proceedingsdigital evidencedigital forensicsСтаття