Морозов А. Ю.2025-08-212025-08-212019Морозов А. Ю. Сутність людини і "не-світове": етичні і метафізичні ракурси. Українські культурологічні студії. 2019. № 1 (4). С. 5-13.УДК 122/129: 130.3https://doi.org/10.17721/UCS.2019.1(4).01https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/7205The article shows that the elimination of the metaphysical concepts of "essence", "nature", "transcendental" makes it impossible for a person to set apart the poles of "being" and "due". And therefore it makes impossible the ethics itself. The metaphysical apriorism can justify the latter. The approaches of positivism and historicism in the moral sciences both destroy the tradition of natural law, undermines the theoretical foundation of democracy and European universalism. It is noted that the basis for the disclosure of the essence of human is participation in the otherworldly realm (G. Hegel). In the experience of the latter, the transcendence of the daily mode of being, the rise of natural existence to the level of "supernatural" occurs. The otherworldly comes in two versions: the strong version of the non-world is the sacred mystery of the divine, and the weak one is the romanticized space of a fairy tale. The fairy serves as a substitute for the sacred in the post-enlightenment era and performs therapeutic and preventive functions in the treatment of the moral diseases of our time – cynical mind, individualism, relativism, cult of consumption. It is noted that the absence of the otherworldly as a meta-value in the cultural space of a modern secular person leads to the fall of the natural (essentially human) mode of existence to an unnatural level, in a state of dehumanization.У статті показано, що усунення метафізичних понять "сутність", "природа", "трансцендентне" унеможливлює розведення в моральному бутті людини полюсів "сущого" і "належного", а відтак унеможливлює й саму етику. Позитивістський (антиметафізичний) підхід в "науках про дух" руйнує традицію природного права, підриває теоретичні основи демократії та європейського універсалізму. Обґрунтувати останні здатний лише метафізичний апріорізм. Зазначається, що основою розкриття сутності людського є причетність до "не-світового" (Г. Гегель). У досвіді не-світового відбувається трансцендування повсякденного модусу буття, піднесення природного існування на рівень надприродного. Не-світове постає в двох варіантах: "сильний" варіант не-світового є священна таємниця божественного, а "слабкий" – романтизований простір чарівної казки. Чарівне виступає субститутом священного в постпросвітницьку еру і виконує терапевтичну і профілактичну функції в лікуванні "моральних хвороб" нашого часу: цинічного розуму, індивідуалізму, релятивізму, культу споживання тощо. Відзначається, що відсутність не-світового як метацінності в культурному горизонті сучасної секулярної людини неминуче призводить до розлюднення, себто падіння природного (посутнісно людського) модусу екзистенції на рівень протиприродного.ukметафізикауніверсальні цінностісутністьне-світовеповсякденністьсвященнечарівнецинічний розумавтентичністьрозлюдненняmetaphysicsuniversal valuesessenceotherworldlyeveryday lifesacredfairycynical mindauthenticitydehumanizationСтаття