Ремізовський, АртемАртемРемізовський2025-11-192025-11-192025Ремізовський А. Вступ до аналітики топологій Р. Шюрмана: перспективи використання поняття "гегемонічний фантазм" для критичних досліджень корпоративної культури. Українські культурологічні студії. 2025. № 1 (16). С. 44-48.УДК 130.2:316.75:005.96:378+792https://doi.org/10.17721/UCS.2025.1(16).06https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/8702Background. Critical studies of corporate (organizational) culture have traditionally aimed to uncover hidden dynamics of power. However, a tendency toward a vulgar analysis is often present, one that reduces the motivations of dominant agents to simplistic terms and overlooks their internal logic and meaning-making foundations. To overcome this reductiveness, the article turns to Reiner Schürmann’s topological analytics – particularly his concept of the "hegemonic phantasm" – as a potential tool for modifying critical approaches to corporate culture. The aim of the study is to explore the applicability of this concept within cultural studies research on corporate culture. Methods. The study employs the historical-philosophical method for analyzing Schürmann’s texts, as well as case studies of specific conflicts in corporate culture to extrapolate the concept of the "hegemonic phantasm" onto socio-cultural reality. In addition, elements of discourse analysis and comparative interpretation of the ideas of Schürmann and Alain Badiou are utilized. Results. The concept of the "hegemonic phantasm", as formulated by Schürmann, refers to a sovereign, self-instituting principle that defines the hierarchy of meanings within a cultural field and serves as a transregional canon structuring processes of naming and identification. The article demonstrates how this concept can be used not only to critically analyze corporate culture but also to reveal conflicts between dominant narratives and excluded singularities. Examples from Ukrainian educational discourse and the theater sphere are examined to illustrate clashes between hegemonic phantasms. Conclusions. The concept of the hegemonic phantasm has the potential to transform discourse analysis of corporate culture by introducing sensitivity to narrative plurality and conflict, while avoiding reductive explanations of power dynamics to external factors. However, it also has methodological limitations: (1) its application focuses on intra-discursive structures and does not account for the material dimensions of hegemony; (2) its political neutrality raises doubts about its effectiveness in driving applied reform. Thus, the article positions itself as an introduction to Schürmann’s topological analytics and opens a perspective for further research in this direction.Вступ . Критичні дослідження корпоративної (організаційної) культури традиційно спрямовані на виявлення прихованої владної динаміки. Водночас у критичному аналізі наявна тенденція до вульгарного аналізу, до спрощеної мотивації домінуючих агентів, у яких ігноруються їхні власні смислові підстави та внутрішня логіка. З метою подолання цієї редуктивності автор статті звертається до аналітики топологій Р. Шюрмана, зокрема до поняття "гегемонічного фантазму" як потенційного інструмента для модифікації критичного аналізу корпоративної культури. Метою дослідження є проаналізувати перспективи використання цього поняття в культурологічних дослідженнях поля корпоративної культури. Методи . У дослідженні застосовано історико-філософський метод аналізу текстів Р. Шюрмана та case studies окремих конфліктів у корпоративній культурі для екстраполяції концепту "гегемонічного фантазму" на соціокультурну реальність. Крім того, використано елементи дискурсивного аналізу та порівняльної інтерпретації ідей Р. Шюрмана та А. Бадью. Результати . Концепт "гегемонічного фантазму", як його формулює Р. Шюрман, означає суверенний, самозасновуючий принцип, що визначає ієрархію сенсів у культурному полі та є трансрегіональним каноном, що структурує іменування й ідентифікацію. У статті показано, як це поняття дає змогу не лише критично осмислювати корпоративну культуру, а й виявляти конфлікти між домінантними наративами й виключеними одиничностями. Розглянуто приклади з українського освітнього дискурсу та театральної сфери, що ілюструють зіткнення гегемонічних фантазмів. Висновки . Поняття гегемонічного фантазму здатне модифікувати дискурсивний аналіз корпоративної культури, надаючи чутливості до множинності наративів і конфліктів, а також дозволяє уникати редукції владної динаміки до зовнішніх чинників. Водночас воно має методологічні обмеження: (1) його застосування зосереджується на внутрішньодискурсивних структурах і не охоплює матеріальних аспектів гегемонії; (2) політична нейтральність поняття ставить під сумнів його ефективність у прикладному реформуванні. Таким чином, стаття позиціонується як вступ до аналітики топологій Р.Шюрмана, відкриваючи перспективу для подальших досліджень у цьому напрямі.ukдискурсивний аналізвладна динаміканаративуніверсальністьвиключенняуніверситетвища освітаагентdiscourse analysispower dynamicsnarrative universalityexclusionuniversityhigher educationagentСтаття