Краковський Станіслав ПавловичКурач, Тамара Миколаївна2025-07-312025-07-312025Краковський С. П. Концептуальні та методологічні основи дослідження електронних атласів : дис. доктора філософії : 106 Географія / Краковський Станіслав Павлович ; наук. кер. Т. М. Купач. Київ, 2025. 405 с.УДК [912:004.9]:001.8+528.9https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/6988Робота присвячена розв’язанню двох актуальних наукових завдань: 1) систематизації та оновленню знань про концепцію електронного атласу (ЕА); 2) розробці методологічних основ дослідження ЕА як кінцевих застосунків. Вирішення зазначених дослідницьких питань слугує підґрунтям для розробки універсальних міждисциплінарних рекомендацій з проєктування ЕА. У дисертаційному досліджені уперше розроблено періодизацію розвитку ЕА на основі аналізу їх сорокарічної еволюції. Зокрема, виділено чотири характерні етапи: 1) Етап становлення електронних атласів (1980-х – 1994 рр.); 2) Етап концептуалізації електронних атласів (1995 – 2007 рр.); 3) Етап технічних новацій (2008 – 2016 рр.); 4) Сучасний етап розвитку електронних атласів (з 2017 р.). Узагальнено властивості та функції ЕА, а також їх відмінності від паперових атласів, що дозволило сформулювати дефініцію ЕА: веб-сайт або застосунок, що містить взаємопов’язаний та узгоджений візуальний та геопросторово-прив’язаний мультимедійний контент, організований у логічну структуру навколо конкретної теми та часопростору з метою створення середовища пізнання, проведення порівнянь та встановлення взаємозв’язків, презентації результатів досліджень, підтримки прийняття рішень або сторітелінгу. Для уточнення поняття ЕА окреслено сутнісні відмінності між ЕА та конкурентними просторовими застосунками. Сформульовано п’ять інтерпретацій поняття «атласна інформаційна система» та визначено його взаємозв’язок із поняттям «електронний атлас». Вдосконалено систему класифікації ЕА. Виділено сімнадцять ознак, які характеризують ЕА як ціле. Окрема увага приділена класифікації ЕА за способом представлення сторінок. Класифікація ЕА за інтерактивністю (функціональністю) замінена класифікацією за стилем використання, яка враховує особливості взаємодії користувача з усіма складовими ЕА. Уперше виокремлено метаконцепції ЕА як кінцевих застосунків, кожна з яких інтегрує концепції наявних ЕА за спільною множиною ознак. Метаконцепції ЕА покликані систематизувати знання про існуючі інтерпретації ЕА та допомогти при розробці нових ЕА. Виділено одинадцять метаконцепцій ЕА, деякі з яких можуть поєднуватися при розробці концепції конкретного ЕА: електронний образ паперового атласу; зібрання карт або зібрання модулів; наративний ЕА; картографічний атласний застосунок; візуалізатор даних; енциклопедія; каталог; організаційний механізм; портал; переглядач даних; мультимедійний ЕА. Узагальнено наявні та запропоновано потенційні підходи та методи аналізу ЕА. Ідентифіковано десять підходів до аналізу ЕА: критичний, тематичний, тематично-картографічний, тематично-семіотичний, картографічний, наративно-картографічний, медіа, функціонально-технічний, програмно-структурний та комплексний. Виділено дев’ять міждисциплінарних та спеціальних методів аналізу ЕА або його елементів, які поділено на кількісні, якісні та змішані за характером збору, обробки та інтерпретації даних. Найбільше уваги приділено методам контент-аналізу, інформаційно-семіотичному аналізу та конкурентному аналізу. Розроблено методику медіа-картографічного аналізу ЕА, метою якої є характеристика чотирьох складових ЕА як кінцевого застосунку та визначення метаконцепції ЕА. У якості основного методу обрано кількісний контент-аналіз, який доповнений переліком відкритих запитань (якісний аналіз). Запропонований аналіз складається з п’яти модулів: «Загальна інформація» (42 коди), «Інтерфейс» (73 коди), «Інформаційна архітектура та навігація» (228 кодів), «Репрезентація контенту» (522 коди) та «Функціональність» (163 коди). Виділено складові проєктування та аналізу ЕА, кожна з яких відповідає одному з чотирьох модулів розробленого медіа-картографічного аналізу ЕА: інтерфейс, інформаційна архітектура та навігація, репрезентація контенту, функціональність. Характеристика кожної складової доповнена рекомендаціями з проєктування, за винятком функціональності. Для аналізу картографічної репрезентації ЕА відібрано такі елементи: тип карт за рівнем комплексування та синтезу, візуальний стиль карт, просторове охоплення, проекції, масштаб та генералізація, базова карта, тематична символізація, легенда, написи, способи порівняння карт. Також встановлено чотири концепції подання картографічної інформації: обмежена, гнучка, обмежена гнучка та гібридна. Розроблено нову класифікацію інтерактивних функцій (ІФ) ЕА разом з уточненням понять «взаємодія», «інтерактивність», «інтерактивна функція», «інтерактивний інструмент» у контексті ЕА. Класифікація є штучною та таксономічною з комбінованою структурою: фасетною радіальною на першому рівні та послідовною всередині кожного фасету (групи). Близько 170 ІФ класифіковано за сімома групами: «Налаштування та підтримка», «Адаптація візуального дизайну», «Навігація», «Аналіз», «Розширюваність», «Відновлюваність», «Фіксація досвіду». Для оцінки повноти, логічності, зручності та корисності розробленої класифікації ІФ проведено експертне оцінювання. Класифікація ІФ отримала позитивні відгуки від двох експертів із значним досвідом створення ЕА, однак кількість респондентів не дозволяє вважати результати оцінювання репрезентативними. Уперше здійснено мультиінструментальну оцінку функціональності (набору ІФ) ЕА з метою порівняння об’єму та змісту інформації, який можна отримати за допомогою кожної існуючої класифікації ІФ, та вибору найдоречнішого поєднання класифікацій для оцінки та/або розробки ЕА. Серед п’яти використаних класифікацій, класифікація автора вирізняється найбільшою детальністю та охопленням ІФ, за винятком ІФ у 3D, що робить її оптимальним вибором для розробників ЕА. Також класифікація продемонструвала свою придатність у якості основного інструменту оцінки ІФ ЕА. Успішно апробовано розроблену методику медіа-картографічного аналізу на прикладі аналізу двох ЕА: «Європейський атлас морів» та «Історичний атлас Чехії». Визначення особливостей реалізації елементів обох ЕА доповнено: 1) встановленням метаконцепції; 2) оцінкою відповідності початкового задуму ЕА її практичному втіленню; та 3) порівнянням ЕА з ідентифікацією їх спільних рис та відмінностей. Сформульовані у дисертації положення, висновки та рекомендації можуть бути використані: – у науково-дослідній сфері – для всебічного дослідження ЕА та окремих компонентів ЕА як застосунку. Окрім розробки методики аналізу ЕА, у роботі проведено систематизацію наявних знань про ЕА та ідентифіковано низку актуальних напрямів досліджень ЕА на різних рівнях: від віджетів інтерфейсу до метаконцепцій ЕА; – у сфері практичної діяльності – теоретична частина роботи покликана допомогти розробникам ЕА краще зрозуміти ключові властивості та функції ЕА, обрати необхідну метаконцепцію ЕА для свого проєкту, а сформульовані рекомендації з проєктування складових ЕА – допомогти у створенні привабливіших, зручніших та змістовніших ЕА. Розроблена методика аналізу ЕА може бути корисною для проведення конкурентних досліджень на початкових етапах проєктування ЕА, а алгоритм аналізу – перенесений на структуру звітів, рецензій та інших публікацій, пов’язаних з ЕА; – у навчальному процесі – для підготовки фахівців з проєктування та дослідження ЕА. Перші розділи дисертації надають загальне уявлення про історію розвитку ЕА та концепцію ЕА, а модулі розробленого аналізу забезпечують вивчення ключових елементів ЕА як кінцевого застосунку на практиціElectronic atlases were first introduced and gained prominence approximately three to four decades ago as a result of sustained efforts by cartographers. Today, a considerable number of electronic atlases are still being produced, yet cartographers are becoming increasingly less involved in their development – and especially in their study. Contemporary electronic atlases vary greatly in their characteristics and methods of content representation, face competition from numerous applications with cartographic interfaces, and have lost the prestige and appeal that characterized atlases during their last peak in the second half of the 20th century. The main research questions and objectives of this dissertation are as follows: (1) Examining the feasibility and relevance of continuing to develop electronic atlases as a distinct type of (cartographic) digital product; (2) Systematization and updating of the body of knowledge about the electronic atlas as a concept and as an end-user application; (3) Developing a methodology for analyzing electronic atlases as a necessary step towards the creation of a universal, interdisciplinary guideline for electronic atlas design. The introduction outlines the object, subject, objectives, and tasks of the study. It highlights the relevance, scientific novelty, and practical significance of the dissertation. The structure of the study is briefly announced. The first chapter presents a periodization of electronic atlas development and/or electronic atlas concepts. This periodization is based on a detailed analysis of the history of electronic atlas projects and scholarly publications on atlases. Four stages are distinguished: 1) The formative stage of electronic atlases (1980s – 1994); 2) The conceptualization stage of electronic atlases (1995 – 2007); 3) The stage of technical innovations (2008 – 2016); 4) The current stage of development (since 2017). The second chapter summarizes the properties and functions of electronic atlases, updates the classification of electronic atlases, and, for the first time, identifies the metaconcepts of electronic atlases. After examining the differences between paper and electronic atlases, as well as analyzing approximately 60 definitions of atlases, a definition of the electronic atlas has been formulated: Electronic Atlas (EA) is a website or application that contains interrelated and coherent visual and geospatially referenced multimedia content organized in a logical structure within a specific topic and spatiotemporal frame with the aim of creating an environment for exploration, making comparisons and establishing relationships, presenting (research) findings, supporting decision-making, or storytelling. To clarify the notion of EA, the essential differences between EAs and competitive spatial applications are outlined. Five interpretations of the notion of “atlas information system” are identified, and its relationship with the notion of “electronic atlas” is determined. The updated classification of EAs includes seventeen features that characterize the EA as a whole. Special attention is given to the classification of EAs by the method of page presentation. The outdated classification of EAs by interactivity (functionality) has been replaced with a classification by usage style, which takes into account the user interaction with all components of EAs. The metaconcept of EA integrates the concepts of existing EAs based on a common set of features. The metaconcepts are intended to systematize knowledge about existing interpretations of EA and support the development of new EAs. Eleven metaconcepts of EAs are identified, some of which can be combined when developing the concept of a specific EA: (1) Electronic reproduction of paper atlas, (2) Collection of maps/modules, (3) Storytelling EA, (4) Cartographic atlas application, (5) Data visualizer, (6) Encyclopedia, (7) Catalog, (8) Organizational mechanism, (9) (Geo-)portal, (9) Map/Data viewer, (10) Multimedia EA. The third chapter discusses the approaches and methods for analyzing EAs, and develops a methodology for media-cartographic analysis of EAs. Ten approaches for analyzing EA have been identified: (1) critical, (2) thematic, (3) thematic and cartographic, (4) thematic and semiotic, (5) cartographic, (6) narrative and cartographic, (7) media, (8) functional and technical, (9) programmatic and structural, and (10) complex. The nine methods for analyzing the EA or its elements are categorized into quantitative, qualitative, and mixed methods based on the type of data collection, processing, and interpretation. Most attention is paid to the methods of content analysis, information semiotic analysis, and competitive analysis. The purpose of the developed media-cartographic analysis is to characterize the four components of the EA as an end-user application and to define the (meta)concept of the EA. The main method is quantitative content analysis, which is supplemented by a list of open questions (qualitative analysis). The proposed analysis consists of five modules: General Information (42 codes), Interface (73 codes), Information Architecture and Navigation (228 codes), Content Representation (522 codes), and Functionality (163 codes). In the fourth chapter, the components of EAs are characterized, design guidelines for specific elements are proposed, and a novel classification of interactive functions for EAs is developed. Each component corresponds to one of the four modules of the developed media-cartographic analysis. Among the interface subcomponents, the most attention is paid to the audiovisual design and layout of the homepage and map pages. The description of the information architecture and navigation is carried out based on its four systems: the organization system, the labeling system, the navigation system, and the search system. The characterization of content representation encompasses non-cartographic content, cartographic representation, and composition. The proposed classification is artificial and taxonomic with a combined structure: faceted radial at the first level and sequential within each facet (group). The main (type, class, genus, kind) and transitional (subtype, subgenus) taxonomic categories were distinguished. About 170 interactive functions are classified into seven groups: (1) Settings and Support, (2) Visual Design Adaptation, (3) Navigation, (4) Analysis, (5) Extensibility, (6) Recoverability, and (7) Saving and Tracking. An expert evaluation was conducted to evaluate the completeness, logic, usability, and utility of the developed classification. The classification received positive feedback from two experts with significant experience in EA creation; however, the insufficient number of respondents makes the evaluation results unrepresentative. In the fifth chapter, the dissertation’s developments are tested: the classification of interactive functions as part of a multi-tool assessment of EAs’ functionality, and the methodology for media-cartographic analysis of EAs. The objectives of the multi-tool assessment were: 1) to compare the functionality of EAs; 2) to compare the scope and content of information that can be obtained using each of the five existing classifications of interactive functions; 3) to select the most appropriate set of classifications for the assessment and/or development of EA. The author’s classification demonstrated its suitability both as a tool for EA research and for their development. The methodology of media-cartographic analysis was tested through the analysis of two EAs: The European Atlas of the Seas and The Czech Historical Atlas. The analysis of the elements of both EAs is supplemented by 1) defining the metaconcept of the EA, 2) assessing the compliance of the initial idea of the EA with its practical implementation, and 3) comparing the EAs with the identification of their common features and differences. The analysis revealed several shortcomings of the methodology, including the duration of the analysis procedure, the insufficient development of terminology, and the high level of subjectivity of some codes in quantitative content analysis. The latter two shortcomings are due to a lack of contemporary research on EA components. An important scientific task is to expand the EA analysis methodology to a complex oneukатласатласна інформаційна системагеографічна інформаційна системагеопорталісторія розвитку електронних атласівкласифікація електронних атласівметодика аналізу атласівінтерфейс атласівнавігація атласівкартографічна візуалізація атласівсерія картінтерактивність атласівкласифікація інтерактивних функцій атласівatlasatlas information systemgeographic information systemgeoportalhistory of electronic atlasesclassification of electronic atlasesmethodology for analyzing electronic atlasesatlas interfaceatlas navigationcartographic visualization of atlasesatlas interactivityclassification of interactive functions of atlasesДисертація