ФУРМАНОВА, ПолінаПолінаФУРМАНОВА2026-04-292026-04-292022-05-25ФУРМАНОВА, П. (2022). FEATURES OF INANIMATE SUBJECT IN JAPANESE, ENGLISH AND UKRAINIAN. Мовні і концептуальні картини світу, 1(71), 132–143. https://doi.org/10.17721/2520-6397.2022.1.1110.17721/2520-6397.2022.1.11https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/18714The article summarizes the main approaches to the problem of inanimate subject in Japanese. While English has a strong tendency to use inanimate subject on a daily basis, Japanese language has a lot of restrictions for this type of construction. As these restrictions seem to appear both in subjects and predicates of the sentences, the two approaches - nominal and verbal - were elaborated in order to account for the phenomena. Nominal approach ac­counts for the nouns, that tend to appear in the subject or object position, while verbal approach tries to find out which verbs can be used in the senten­ces with an inanimate subject. This article outlines the nominal approach and explains two theories that were elaborated in Japanese studies. The first theo­ry developed by T. Tsunoda adopts referential hierarchy of Silverstein and states that although personal pronouns and nouns that indicate animate ob­jects have a stronger tendency to become a subject of the sentence, there is a hierarchy between the nouns that name inanimate objects. For example, the nouns that indicate natural forces are more likely to become the subject of the sentence than nouns that indicate abstract notions and territory names. The second theory developed by S. Saito adopts the empathy hierarchy (hierarchy of the positions) of S. Kuno in order to account for the extending acceptance of the sentences with inanimate subject that include auxiliary verb ‘kureru'. The theory states that ‘kureru' in such types of sentences manages to balance em­pathy on the non-subject participant (which is an animated entity) rather than the subject, that results into an acceptance of the type of sentences. The article also suggests that there are some similarities in the way Ukrainian and Japa­nese speakers tend to translate English sentences that have an inanimate sub­ject. The article also points out the necessity for Ukrainian studies to develop its own approach to the sentences with inanimate subject, because it seems that Ukrainian language has its own restrictions on such sentences.У статті розглянуто явище агентивного неживого підмета в япон­ській, англійській та українській мовах. Визначено основні два підходи до розв'язання питання агентивного неживого підмета в японській мові: іменниковий та дієслівний, а також детально охарактеризовано іменни­ковий підхід. Розглянуто теорії про референційну ієрархію та ієрархію позицій. ______________ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ Грабар А., Гринько О.С. Особливості передачі агентивного неживо­го підмету з англійської мови на російську (на матеріалі англомовного телесеріалу). Збірник наукових статей студентів та викладачів відділен­ня переклаДу. Одеса, 2019. С. 4-9. Карабан В.І. Посібник-довідник з перекладу англійської наукової і технічної літератури на українську мову. Частина 1: Граматичні трудно­щі. Київ: Tempus, 317 с. Кузнєцов В.Б. Персоніфікація деяких іменників як важливий вид трансформації при перекладі з української мови на англійську. Електрон­ний ресурс [Режим доступу]: http://eprints.zu.edu.ua/2123/1/04kvbuma.pdf Kuno S., Kaburaki E. Empathy and Syntax. Linguistic Inquiry. Vol. 8, No. 4. P. 627-672.  池上嘉彦. 英語の感覚・日本語の感覚〈ことばの意味のしくみ〉. 東京: NHK出版, 2018. 249 頁.  斎藤伸治. 視点と日本語の無生物主語. アルテスリベラレス. 2003. №72. 頁 43–54.  斎藤伸治. 無生物主語構文について. アルテスリベラレス. 2001. №68. 頁83–93. 熊鶯. 日本語無生物主語他動詞文の許容に影響を与える要因と その関係. 学習院大学大学院日本語日本文学. 2014. №10. 頁 110–94. 夏目漱石. 漱石全集第十一巻. 東京: 漱石全集刊行会. 1935. 618 頁. する」言語と「なる」言語を考え直す//くろしお言語大学熟. URL: https://www.gengoj.com/seminar/view.php?seminar_list_id=2.ukinanimate subjectreferential hierarchyhierarchy of the posi¬tionsempathy hierarchypersonificationempathyагентивний неживий підметреференційна ієрархіяієрархія позиційперсоніфікаціяемпатіяСтаття