І. Маріуц2026-04-282026-04-282016Маріуц, І. (2016). EUROPEAN SCHOOLS AUTONOMY IN THE CONTEXT OF HUMANIZATION OF EDUCATION. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогіка, 2(4), 50–54.https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/18557The article describes the experience of school autonomy formation in European Union as a decentralization strategy, as a result of management humanization on secondary education level; the article highlights the financial and legal prerequisites of school autonomy in different EU countries. This type of school management was implemented since the 1980s only in a few countries which were innovators in this direction and after become more spread with the beginning of the 1990s. Other European countries have implemented this type of school management in the next decade. The best practices in school autonomy of the two countries, which stand out in terms of their highly developed traditions of school autonomy – Belgium and the Netherlands, were detected and studied. Also, the first practices of the formation of school autonomy policies in the EU countries have been studied and highlighted in the article.It was founded that the levels of school autonomy in Europe are divided into four main categories in accordance with the responsibilities granted them: full autonomy; limited autonomy, lack of autonomy and the last, the fourth category – in some countries the administrative body and/or local authorities have the right to decide to delegate their authority in decision-making in certain matters at the school level (Netherlands, Denmark, Finland).It outlines the main levels, provided the schools autonomy in the use of public funds, under the cover of several budget lines (capital costs, operating costs and expenses for the purchase of computer equipment) which are conventionally divided into three groups of countries: the first group includes countries with full autonomy within the legal framework (Belgium, Latvia and Sweden), the formal delegation of powers is possible in the Netherlands, Denmark, Finland; in the second group – schools have no autonomy in the use of public funds, and decisions are made by the higher education authorities, possibly counseling to schools: Bulgaria, Ireland, France, Cyprus and Romania; the third group – country where the level of autonomy varies according to the category of expenditure.У статті досліджено досвід становлення автономії шкіл Європейського Союзу як стратегії децентралізації, а в результаті гуманізації управління середньою освітою; розкрито фінансові та законодавчі умови становлення автономії школи у різних країнах ЄС. Виявлено, що такий тип управління школою імплементовано починаючи з 1980-х рр. лише у декількох країнах-новаторах та набував поширення з початком 1990-х рр. (Бельгія, Нідерланди), а інші європейські країни впроваджували цей тип управління школою у наступному десятилітті. Досліджено перші практики становлення шкільної автономії у країнах ЄС. З'ясовано, що за ступеню автономії європейські школи розподіляються на чотири основні категорії відповідно до наданих їм сфер відповідальності. Розкрито основні рівні автономії, наданої школам у використанні державних коштів, відповідно до покриття кількох рядків бюджету (капітальних витрат, операційних витрат та витрат на придбання комп'ютерного обладнання), які умовно виділяють три групи країн.ukавтономія школидецентралізація управліннягуманізація управлінняєвропейський досвідschool autonomydecentralization of educational managementhumanization of managementEuropean experience in decentralization of educational managementСтаття