Данилюк, ІванІванДанилюк0000-0003-3903-5799Малишева, КарінеКарінеМалишева0000-0002-3303-3162Льошенко, ОлександраОлександраЛьошенко0000-0001-6806-1035Буркало, НаталіяНаталіяБуркало0000-0003-1432-6821Ягіяєв, ІлляІлляЯгіяєв0000-0002-2859-1530Литвин, СергійСергійЛитвин2026-03-182026-03-182025-12-30Данилюк, І., Малишева, К., Льошенко, О., Буркало, Н., Ягіяєв, І., Литвин, С. (2025). Conceptualization of the psychological aspects of the normalization of gender-based violence against women during the escalation of war in Ukraine. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Psychology, 2(22), 46–58. https://doi.org/10.17721/BPSY.2025.2(22).510.17721/BPSY.2025.2(22).5https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13314Background. The article focuses on the conceptualization of the psychological aspects underlying the normalization of gender-based violence against women during the escalation of war in Ukraine. A theoretical study was conducted to identify key social factors associated with changes in the readiness of victims and witnesses of violence—including combatants, civilian volunteers, and individuals residing in conflict zones – to report cases of gender-based violence or to seek help since the onset of the war’s escalation in Ukraine.                Methods. Theoretical research methods were applied, including the analysis of scholarly sources, comparison and synthesis of concepts, generalization and modeling. Results. The study examines attitudes toward invisible forms of gender-based violence against women and analyzes the social and cultural beliefs associated with the normalization of such violence. It was found that perceptions of invisible forms of gender-based violence against women are linked to several psychological constructs: ambivalent attitudes, coercive and utilitarian attitudes, and crisis-related attitudes. The process of normalization of gender-based violence against women is explored within the framework of gender-oriented microaggressions and ambivalent sexism theory. The study also identifies several social and cultural factors that contribute to this normalization, including: cultural beliefs about women’s responsibility for men’s behavior; internalized gender differences in relationships; cultural notions of male and female “biology”; societal pressure on women to prioritize family roles; conceptualizations of love; beliefs about “female strength”; pressure on women to remain focused on domestic spheres; and attitudes toward the acceptability of violence in certain areas of life. Conclusions. Attitudes toward invisible forms of gender-based violence against women, along with the social and cultural beliefs associated with its normalization, represent relevant psychological constructs for understanding the processes of normalization under conditions of war escalation in Ukraine. Identifying, critically analyzing, and replacing such beliefs with less discriminatory ones may serve as an important factor in counteracting the normalization of gender-based violence against women.Вступ. Стаття присвячена концептуалізації психологічних аспектів процесу нормалізації гендерно зумовленого насильства проти жінок в умовах ескалації війни в Україні. Здійснено теоретичне дослідження для визначення ключових соціальних факторів, які пов’язані зі змінами в готовності постраждалих та свідків насильства, включаючи комбатантів, цивільних волонтерів та осіб, що перебувають у зонах конфлікту, повідомляти про випадки гендерно зумовленого насильства або звертатися за допомогою з моменту ескалації війни в Україні. Методи. Застосовано методи теоретичного дослідження – аналіз наукових джерел, порівняння та синтез концепцій, узагальнення і моделювання. Результати. Розглянуто установки стосовно невидимих форм гендерно зумовленого насильства проти жінок. Проаналізовано соціальні та культурні переконання, які повʼязані з нормалізацією гендерно зумовленого насильства проти жінок. Зʼясовано, що особливості сприймання невидимих форм гендерно зумовленого насильства проти жінок повʼязані з такими психологічними конструктами: амбівалентні установки, примусові та утилітарні установки, а також кризові установки. Процес нормалізації гендерно зумовленого насильства проти жінок досліджено у контексті гендерно орієнтованих мікроагресій та теорії амбівалентного сексизму. Також зʼясовано, що процес нормалізації гендерно зумовленого насильства проти жінок повʼязаний із такими соціальними та культурними факторами: культурні переконання про відповідальність жінок за поведінку чоловіків, інтерналізовані відмінності у стосунках між чоловіками та жінками, культурні переконання щодо “біології” жінок та чоловіків, тиск на жінок стосовно необхідності їхньої орієнтації на сімʼю, концептуалізація кохання, переконання про жіночу силу, тиск на жінок стосовно необхідності їхньої орієнтації на домашню сферу, ставлення до прийнятності насильства у окремих сферах життя. Висновки. Установки стосовно невидимих форм гендерно зумовленого насильства проти жінок і соціальні та культурні переконання, які повʼязані з нормалізацією гендерно зумовленого насильства проти жінок, є актуальними психологічними конструктами для вивчення аспектів нормалізації гендерно зумовленого насильства проти жінок в умовах ескалації війни в Україні. Ці установки нормалізують чи виправдовують гендерно зумовлене насильство проти жінок. Діагностика таких переконань, їх критика та заміна на менш дискримінантні переконання може бути важливим чинником протидії нормалізації гендерно зумовленого насильства проти жінок.ukgender-based violence against womennormalization of gender-based violenceinvisible forms of gender-based violencewar in Ukraineгендерно зумовлене насильство проти жінокнормалізація гендерно зумовленого насильства проти жінокневидимі форми гендерно зумовленого насильства проти жіноквійна в УкраїніСтаття