Бондаренко, Валерія ВалеріївнаВалерія ВалеріївнаБондаренко0000-0002-8025-8380Каптюрова, Олена ВячеславівнаОлена ВячеславівнаКаптюрова0000-0001-5004-9855Орлова, Віра ВолодимирівнаВіра ВолодимирівнаОрлова2026-01-082026-01-082021-05-20Бондаренко, В., Каптюрова, О., Орлова, В. (2021). #BLACKLIVESMATTER and struggle over national discourse on Twitter: digital activism as new public sphere. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, 42, 90–103. https://doi.org/10.17721/APULTP.2021.42.90-103УДК 81'42:161'210.17721/APULTP.2021.42.90-103https://apultp.knu.ua/article/view/7339https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/9553The tragic death of George Floyd, an African-American male killed by a white policeman, has been widely discussed on social media and instigated many to use social media as an argumentum over the law enforcement role and the racist status quo in the USA. As social media have unignorably become a tool for activists who seek to introduce new voices into the present-day monoglossic public opinion, Twitter has offered the space for the Black Lives Matter digital activism to create their own identity that enables them to participate in (re)shaping the public opinion and aspire for social change. Social media, leaning on the technological thrust into modern society, have created a viable substitute for public sphere to challenge the power and hegemony which control the production of discourse and agenda that dominate the public opinion. The study draws on Habermas' theory of the 'public sphere' so as to conceptualize the #BalckLivesMatter (BLM) activism aimed at controlling the public national discourse. Critical Discourse Analysis, in its turn, provides the framework for critical examination of language choices and the ways in which texts are structured, selected, and invested with meanings that facilitate the promotion of certain ideologies and particular social representations. Using this theoretical background, the article explores language means used in Twitter messages (http://twitter.com) by BLM activists between May 25 and 31, 2020, in the aftermath of Floyd's death. The article reveals that #BlackLivesMatter tweets expose the discourse of inequality, injustice and racism across the American nation and that Twitter is used by the black minority marginalized in the American society as an alternative space to (re)construct the public sphere and to challenge the mainstream mass media dominated by the white ideology. The linguistic analysis uncovers the divisive nature of #BlackLivesMatter messages on Twitter expressed by the emphatic blacks vs whites opposition as well as their particularism that becomes pronounced in the debates of BLM activists with the universalist #AllLivesMatter supporters.Трагічне вбивство афроамериканця Джорджа Флойда білим поліцейським широко обговорювалося в соціальних мережах та сприяло використанню соціальних мереж для критики правоохоронних структур та расистської ідеології в США. Оскільки соціальні мережі безсумнівно стали   інструментом для активістів, які намагаються протиставити офіційну суспільну думку альтернативному погляду на ситуацію в суспільстві, Твітер надав руху Black Lives Matter простір для створення ідентичності, яка уможливлює його участь у (пере)формуванні суспільної думки та запровадженні суспільних змін. Соціальні мережі стали ефективною альтернативою публічної сфери, яка кидає виклик офіційній владі, яка довгий час контролювала створення суспільного дискурсу та порядку денного, що зазвичай формували суспільну думку. Дослідження руху #BalckLivesMatter (BLM) спирається на дві теорії: на теорію публічної сфери Габермаса та на метод критичного аналізу дискурсу. Останній дозволяє авторам статті дослідити мовні особливості твітів, які сприяють просуванню ідеології та соціальних репрезентацій. Використовуючи цю теоретичну базу, автори статті розглядають мовні особливості повідомлень, розміщених в Твітері (http://twitter.com) активістами #BlackLivesMatter у період з 25 по 31 травня 2020 року, тобто відразу після смерті Джорджа Флойда. У результаті аналізу виявляється, що твіти активістів руху викривають теми нерівності, несправедливості та расизму в США, а також використання Твітера як альтернативного простору, в якому представники чорношкірої меншини, маргіналізованої в американському суспільстві, (ре)конструюють публічну сферу та кидають виклик масмедійному мейнстріму з його ідеологією білої більшості. Лінгвістичний аналіз виявляє, що повідомлення під хештегом як стилемою #BlackLivesMatter експліцитно протиставляють уражених в правах чорношкірих громадян білошкірим, а також виражають партикуляристський світогляд, що стає особливо очевидним у дебатах між активістами руху BlackLivesMatter з прихильниками універсалістського руху AllLivesMatter.90-103endigital activismpublic sphere#BlackLivesMatterTwitterpublic discoursecritical discourse analysis.цифровий активізмпублічна сфера#BlackLivesMatterТвітерпублічний дискурскритичний дискурс аналізСтаття