Вижва, Сергій АндрійовичСергій АндрійовичВижваГафич, ІванІванГафич0000-0001-6198-5681Гожик, Андрій ПетровичАндрій ПетровичГожик0000-0003-0810-3701Шабатура, Олександр ВікторовичОлександр ВікторовичШабатура0000-0003-1338-5272Шнюков, Сергій ЄвгеновичСергій ЄвгеновичШнюков2026-03-102026-03-102025-06-30Вижва, С., Гафич, І., Гожик, А., Шабатура, О., & Шнюков, С. (2025). Геохімічно-петрофізична оцінка літологічної та колекторської мінливості керну свердловин на прикладі Руновщинської нафтогазоносної площі Дніпровсько-Донецької западини (попередні результати). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 3(110), 87-97. https://doi.org/10.17721/1728-2713.110.10УДК 550.8.05610.17721/1728-2713.110.10https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/12263Вступ. Для реальних розрізів свердловин Руновщинської нафтогазоносної площі Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ), які містять продуктивні горизонти, виконано комплексне петрофізично-геохімічне дослідження репрезентативної серії зразків керна (n=79). Мета роботи – перевірка можливості повноцінної інтеграції його результатів з даними геофізичного дослідження свердловин (ГДС) для підвищення ефективності інтерпретації геолого-геофізичних даних. Методи. Для всіх зразків керна після їх уніфікованої підготовки та попереднього петрографічного вивчення ви-значено петрофізичні параметри, в тому числі фільтраційно-ємнісні властивості (пористість, проникність) порід, а також концентрація в них всіх головних компонентів та найважливіших мікроелементів (WDXRF, EDXRF). Результати визначень об'єднано в єдиний петрофізично-геохімічний банк даних. Результати. За вмістом головних елементів розраховано вміст кварцового (Qtz), глинистого (CLAY), карбона-тного (CARB), органічного (ORG) компонентів порід та кількісно охарактеризовано літологію розрізів. На прикладі сірки продемонстровано можливість виділення локальних геохімічних аномалій, які є індикаторами пластів з припливом нафти. Встановлено стійкі кореляційні зв'язки між інструментально визначеною пористістю і абсолютною проникністю, вмістом модельних компонентів Qtz, CLAY та коефіцієнтом (K2O+Na2O+Al2O3+TiO2)/LOI, які значно поліпшені за результатами використання нейронних мереж. Висновки. Підтверджено ефективність геохімічних методів (elemental geochemistry) у варіантах дослідження керну та шламу свердловин ("геохімічний каротаж") для впевненого (без інформаційних втрат і викривлень) поширення результатів прямого "точкового" вивчення фільтраційно-ємнісних та інших параметрів зразків керну в інтервалах його відбору на весь розріз свердловини для повноцінної інтеграції з даними ГДС, досягнення максимально однозначної кількісної інтерпретації всіх даних та потреб "підземної навігації" (geosteering) при бурінні. Підтверджено доцільність використання нейронних мереж для підвищення точності визначення фільтраційно-ємнісних властивостей з використанням петрофізичних і геохімічних даних.Background. A comprehensive petrophysical and geochemical study of a representative series of core samples (n=79) was performed for real well sections of the Runovshchyna oil and gas area of the Dnieper-Donets Basin containing productive horizons. The aim of the work was to test the possibility of full integration of geochemical methods with geophysical well logging data to improve the efficiency of data interpretation. Methods. A set of petrophysical parameters (including porosity and permeability of rocks), as well as the content of major and trace elements (WDXRF, EDXRF) were determined for all core samples after their uniform preparation and preliminary petrographic study. Obtained analytical results were used to create a combined petrophysical and geochemical data bank. Results. The created database allowed to calculate the contents of quartz (Qtz), clays (CLAY), carbonates (CARB) and organic matter (ORG) in rocks based on the content of the main elements and on the previously proposed 4-component lithological model. It also allowed to characterize the quantitative lithology of the section within the studied intervals and to show the possibility of identifying local geochemical sulfur anomalies that are indicators of oil-bearing intervals. It was proposed to establish a stable correlation between instrumentally determined porosity and permeability and the content of model components Qtz, CLAY and the coefficient (K2O+Na2O+Al2O3+TiO2)/LOI and to confirm the possibility of using neural networks to interpret the data. Conclusions. There is effectiveness of geochemical methods (elemental geochemistry) in the variants of studying the core and cuttings of wells ("geochemical log") for confident (without information losses and distortions) distribution of the results of direct "point" study of filtration and capacitance parameters of core samples in the intervals of its selection to the entire well section for full integration with the data of the well logging, achievement of the most unambiguous quantitative interpretation of all data and the needs of geosteering during drilling. The expediency of using neural networks to improve the accuracy of determining filtration and capacitance properties using petrophysical and geochemical data is confirmed.ukпетрофізичні параметриелементний складкількісна літологіягеохімічний каротаж свердловинвуглеводніДніпровсько-Донецька западинаpetrophysical parameterselemental compositionquantitative lithologygeochemical well logginghydrocarbonsDnieper-Donetsk BasinСтаття