МИХАЛЬНЮК, ОксанаОксанаМИХАЛЬНЮК2026-03-182026-03-182025-06-13МИХАЛЬНЮК, О. (2025). TERMINATION OF GUARANTEE: LEGISLATIVE AND PRACTICAL INNOVATIONS. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Legal Studies, 129(1), 45–49. https://doi.org/10.17721/1728-2195/2025/1.129-810.17721/1728-2195/2025/1.129-8https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13397Background. This study is dedicated to analyzing the legislative provisions, judicial practice, and theoretical approaches to the termination of guarantees under the civil legislation of Ukraine. The relevance of this topic is determined by ongoing changes in the legal regulation of obligational relationships, particularly regarding the accessory nature of a guarantee, which establishes its inseparable connection with the secured principal obligation. The primary objective of the study is to systematize existing legislative norms, explore key aspects of judicial practice, and outline the gaps and shortcomings in the legal regulation of guarantee termination. Methods. The research employs comparative legal analysis to juxtapose national regulations with corresponding international approaches, a systematic method to comprehensively analyze legislative provisions and judicial practice, as well as methods of formal logic and interpretation of legal norms to identify key aspects of guarantee termination. Results. The study analyzes both general and specific grounds for the termination of guarantees as stipulated in the Civil Code of Ukraine, particularly in Article 559. Special attention is given to the impact of changes to the principal obligation on the guarantor's liability, the time limits for the termination of guarantees, and the issue of substituting the debtor without the guarantor's consent. The study also examines the legal positions of the Supreme Court of Ukraine, including decisions of the Grand Chamber, which detail the accessory nature of guarantees and define the conditions for their termination. For instance, in Case No. 910/19199/21, the court confirmed that a guarantee is terminated simultaneously with the termination of the principal obligation. Exceptions outlined in Part Five of Article 559 of the Civil Code of Ukraine, which establish additional grounds for terminating guarantees, are also addressed. Additionally, the study focuses on trust-based relationships between guarantors and debtors, which influence the stability of contractual obligations. It reveals that the substitution of a debtor without the guarantor's consent may significantly violate the rights of the guarantor. At the same time, a creditor's refusal to accept proper performance of the obligation poses additional risks. Conclusions. The article identifies key unresolved issues in modern civil law, including the lack of clear definitions for the time limits of guarantee termination, insufficient legal protection of guarantors in cases of changes to the principal obligation, or breaches of contractual terms by creditors. The author emphasizes the necessity of improving legislation to address these gaps and ensure the unification of judicial practice. The findings of the study hold practical value for enhancing law enforcement, particularly in resolving disputes related to the termination of guarantees.Вступ. Дослідження присвячене аналізу законодавчих положень, судової практики та теоретичних підходів до припинення поруки за цивільним законодавством України. Актуальність теми обумовлена постійними змінами у правовому регулюванні зобов'язальних правовідносин, особливо в аспекті акцесорної природи поруки, яка зумовлює її нерозривний зв'язок із забезпеченим основним зобов'язанням. Основна мета дослідження – систематизувати чинні норми законодавства, дослідити ключові аспекти судової практики, окреслити прогалини й недоліки у правовому регулюванні припинення поруки. Методи. У роботі застосовано: методи порівняльно-правового аналізу, що дозволяє зіставити національне регулювання з відповідними міжнародними підходами; системний метод для комплексного аналізу законодавчих положень і судової практики; методи формальної логіки та тлумачення норм права для визначення ключових аспектів припинення поруки. Результати. Проаналізовано загальні та спеціальні підстави припинення поруки, закріплені в Цивільному кодексі України, зокрема у статті 559 ЦК України. Особливу увагу приділено впливу змін основного зобов'язання на відповідальність поручителя, строкам припинення поруки, а також проблемі заміни боржника без згоди поручителя. Зокрема, досліджено правові позиції Верховного Суду України, включно з постановами Великої Палати, які деталізують акцесорний характер поруки й визначають умови її припинення. Наприклад, у справі № 910/19199/21 підтверджено, що порука припиняється одночасно з припиненням основного зобов'язання. Окремо розглянуто винятки, передбачені частиною 5 статті 559 ЦК України. Крім того, увагу зосереджено на довірчих відносинах між поручителем і боржником, які впливають на стабільність договірних зобов'язань. З'ясовано, що заміна боржника без згоди поручителя може призводити до істотного порушення прав останнього, а відмова кредитора прийняти належне виконання зобов'язання – до додаткових ризиків. Висновки. У статті визначено ключові проблеми, що залишаються нерозв'язаними у сучасному цивільному праві, – недостатній рівень правової захищеності поручителя у випадку змін основного зобов'язання чи порушення кредитором умов договору. Авторка наголошує на необхідності вдосконалення законодавства для усунення прогалин та уніфікації судової практики. Результати дослідження мають практичну цінність для вдосконалення правозастосування, особливо у вирішенні спорів, пов'язаних із припиненням поруки.ukguaranteeguarantee agreementaccessory nature of the guaranteegrounds for guarantee terminationguarantor's deathdebtor substitutionguarantee validity periodtime limit for filing claims against guarantorsпорукадоговір порукиакцесорний характер порукипідстави припинення порукисмерть поручителязаміна боржникастрок дії порукистрок пред'явлення вимоги до поручителяСтаття