Салтовська, НаталіяНаталіяСалтовська2026-03-202026-03-202024-11Салтовська, Н. (2024). Фольклористика в Київському університеті: від дослідницької ідеї до наукової школи. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, (2 (36)), 100-104. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2024.36.16УДК 398+001.89]:378.4(477.411)10.17721/1728-2659.2024.36.16https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13613Background. The article is devoted to the study of a topic relevant to contemporary folklore studies - its origin and formation in educational institutions of Ukraine, in particular, at Kyiv University. The author shows the formation of the folklore school at Kyiv University from a research idea in the nineteenth century, systematic study and teaching in the twentieth century to a scientific school in the twenty-first century. Methods. The descriptive, historical and chronological methods, and method of systematic analysis were used. Results. The process of the folklore research at Kyiv University is detailed and specified as a continuous and consistent one. The milestones in the development of Ukrainian folklore studies by M. Maksymovych, M. Kostomarov, M. Drahomanov, V. Antonovych, and P. Chubynskyi in their connection with the teaching activities of scientists at Kyiv University are characterized. Folklore studies are looked at the level of a research idea that will gradually form a subject area. The author describes the folklore studies of Kyiv University teachers in the twentieth century (A. Loboda, P. Popov, M. Hrytsai, etc.). Folklore studies are considered to be an independent component of philology and a system of knowledge with various research topics, methods of research and recording of folklore samples. The end of the century is characterized by radical changes caused by the restoration of statehood, which allowed the creation of the Department of Folklore Studies, the opening of specialties and the beginning of professional training in this field at Kyiv University and in Ukraine as a whole. The activities of the folklore school of Kyiv University in the twenty-first century are analyzed. It is emphasized on the issue of interest, recording, study, preservation and popularization of folklore by scientists of Kyiv University and their struggle to preserve national identity during the activity of Kyiv University. Conclusions. To sum up, the author states that the science of folklore at Kyiv University has been the subject of interest of scholars and teachers since its foundation and, having originated at the level of a research idea (M. Maksymovych, M. Kostomarov, M. Drahomanov, V. Antonovych), emerged as a subject area of teaching (A. Loboda, P. Popov, M. Hrytsai), developed and established itself as a scientific school (L. Dunaievska, O. Talanchuk, V. Boiko, L. Kopanytsia, S. Rosovetskyi, O. Ivanovska, O. Naumovska, and others) with a unified research program and strong training of professional specialists in the field.</jats:p>Вступ. Присвячено вивченню актуальної для сучасної фольклористики теми – її зародження і становлення в освітніх закладах України, зокрема Київського університету. Простежено формування фольклористичної школи в Київському університеті від дослідницької ідеї у ХІХ ст., системного вивчення та викладання у ХХ ст. і до наукової школи у ХХІ ст. Методи. У дослідженні використано описовий, історико-хронологічний і метод системного аналізу. Результати. Деталізується й конкретизується процес дослідження фольклору в Київському університеті як безперервний і послідовний. Характеризуються етапні для розвитку української фольклористики дослідження М. Максимовича, М. Костомарова, М. Драгоманова, В. Антоновича, П. Чубинського у їхньому зв'язку із викладацькою діяльністю учених в Київському університеті. Вивчення фольклору розглядається на рівні дослідницької ідеї, яка поступово сформує предметну галузь. Описуються фольклористичні студії викладачів Київського університету у ХХ ст. (А. Лобода, П. Попов, М. Грицай та ін.). Фольклористика розглядається як самостійний складник філологічної науки і як система знань із різними дослідницькими темами, методами дослідження та фіксації фольклорних зразків. Кінець століття характеризується докорінними змінами зумовленими відновленням державності, що дозволило створити кафедру фольклористики, відкрити спеціальності й розпочати фахову підготовку спеціалістів у цій галузі у Київському університеті та в Україні загалом. Аналізується діяльність фольклористичної школи Київського університету у ХХІ ст. Акцентується на питанні зацікавлення, фіксації, вивчення, збереження та популяризації народної творчості ученими Київського університету і їхній боротьбі за збереження національної ідентичності упродовж діяльності Київського університету. Висновки. З'ясовано, що наука про фольклор у Київському університеті стала предметом зацікавлення науковців-викладачів від часу його заснування і, зародившись на рівні дослідницької ідеї (М. Максимович, М. Костомаров, М. Драгоманов, В. Антонович), постала як предметна галузь викладання (А. Лобода, П. Попов, М. Грицай), розвинулася й утвердилася як наукова школа (Л. Дунаєвська, О. Таланчук, В. Бойко, Л. Копаниця, С. Росовецький, О. Івановська, О. Наумовська й ін.) із єдиною дослідницькою програмою та потужною підготовкою фахівців-професіоналів у галузі.ukфольклористикаісторія фольклористики в КНУфольклористична школадослідницька ідеяфольклорист-фахівецьfolklore studieshistory of folklore studies at the Kyiv National Universityfolklore schoolresearch ideafolkloristСтаття