Савосько, Тетяна ОлегівнаТетяна ОлегівнаСавоськоЛікарчук, Наталія Василівна2025-09-112025-09-112025-07-16Савосько Т. О. Організаційно-правові механізми реалізації державної інформаційної політики України в умовах євроінтеграції : дис. ... доктора філософії : 281 Публічне управління та адміністрування. Київ, 2025. 248 с.УДК 351.82:327(477)https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/7661Савосько Т. О. Організаційно-правові механізми реалізації державної інформаційної політики України в умовах євроінтеграції. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування». – Навчально-науковий інститут публічного управління та державної служби. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти та науки України. Київ, 2025. У контексті євроінтеграції України ключову роль відіграють інформаційні чинники, які забезпечують прозорість, відкритість і ефективну комунікацію між державою та суспільством. Інтеграція інформаційної сфери України в європейський простір відбувається в умовах збройної агресії росії, що створює унікальні виклики та потребує стратегічного підходу до державної інформаційної політики. Необхідність реформування інформаційної інфраструктури стає основою для побудови демократичного інформаційного суспільства, орієнтованого на європейські стандарти. У сучасних умовах європейської інтеграції Україна стикається з необхідністю реформування державної інформаційної політики відповідно до європейських стандартів. Інформаційний простір є ключовим елементом національної безпеки, демократичного розвитку та забезпечення прав громадян на доступ до інформації. Важливість організаційно-правових механізмів реалізації інформаційної політики обумовлена необхідністю гармонізації національного законодавства з правовими нормами Європейського Союзу, що сприятиме підвищенню прозорості державного управління та зміцненню демократичних інститутів. Одним із ключових аспектів є формування ефективної нормативно-правової бази, яка б забезпечувала баланс між свободою слова, захистом персональних даних та національною безпекою. Виклики цифрової трансформації та глобальної інформаційної війни зумовлюють потребу в удосконаленні механізмів регулювання медіапростору, боротьби з дезінформацією та пропагандою. У цьому контексті важливу роль відіграє адаптація українського законодавства до положень Директиви ЄС про аудіовізуальні медіапослуги та інших європейських регуляторних актів. Окрім правових аспектів, необхідно забезпечити ефективні організаційні механізми реалізації державної інформаційної політики. Важливою є координація між державними органами, незалежними регуляторами, громадянським суспільством та медіаіндустрією. Удосконалення інституційних механізмів дозволить ефективніше впроваджувати євроінтеграційні реформи у сфері інформаційної політики, що сприятиме підвищенню рівня довіри громадян до державних інституцій, розвитку інформаційного суспільства та формуванню позитивного іміджу України на міжнародній арені. Відзначається, що сучасні виклики, зокрема інформаційні загрози з боку росії, вимагають розробки нових механізмів державного управління інформаційною сферою. Дослідження цього аспекту є актуальним, оскільки дозволяє визначити ефективні підходи до захисту інформаційного простору, забезпечення національних інтересів та адаптації державної політики до вимог євроінтеграції. Особливу увагу слід приділити трансформації комунікаційних платформ, які сприяють демократизації суспільства та зміцненню довіри громадян до влади. Унікальність української ситуації полягає в тому, що євроінтеграційний процес відбувається в умовах війни, що жодна країна ЄС не переживала. Це створює безпрецедентні виклики та вимагає комплексного підходу до реформування інформаційної політики. Аналіз цих процесів дозволяє запропонувати ефективні рішення для посилення інформаційної безпеки та успішної інтеграції України до європейського інформаційного простору. Формування сучасної інформаційної інфраструктури є важливою умовою для ефективної євроінтеграції України. Ця інфраструктура має забезпечувати прозорість прийняття рішень, активний інформаційний обмін та відкритість державних органів. Успішна реалізація цих аспектів сприятиме зростанню довіри до влади та зміцненню зв’язків із європейськими партнерами. Дослідження актуальне також з точки зору аналізу того, як створення такої інфраструктури може допомогти Україні відповідати європейським стандартам. Це питання вимагає особливої уваги науковців і практиків. Взаємозв'язок інформаційної політики та безпеки. Інформаційна безпека стає критичним аспектом державної політики України в умовах російської агресії. Це підкреслює важливість систематизації проблем і завдань інформаційної політики, особливо в контексті євроінтеграції. Інтеграція до європейського інформаційного простору дозволяє Україні отримати доступ до передових практик у сфері кібербезпеки та протидії інформаційним атакам. Дослідження сприяє розумінню, як синергія інформаційної політики та безпекових стратегій може забезпечити стабільність та розвиток країни. Цей аспект також є важливим для зміцнення позицій України на міжнародній арені. Основною метою державної інформаційної політики в умовах євроінтеграції є створення демократичного інформаційного суспільства. Це включає доступ громадян до інформації, захист свободи слова та забезпечення прозорості влади. Інтеграція в європейський інформаційний простір відкриває нові можливості для використання інноваційних технологій у сфері комунікації. Успішна реалізація цих завдань дозволить Україні стати повноцінним учасником європейського інформаційного простору. Таким чином, дослідження надає важливі теоретичні й практичні знання для досягнення цієї мети. Новизна роботи полягає у визначенні ролі інформаційної інтеграції у системі державного управління, яка обумовила необхідність удосконалення нормативно-правової бази України. Вперше з'ясовано, що створення інформаційно-комунікаційної інфраструктури та єдиного інформаційного простору спрямовує державу на закріплення продуктивних норм ЄС у розробці організаційних та правових механізмів. Уточнено, що інформаційна політика ЄС сприяє діалоговій комунікації та узгодженню рішень, не порушуючи інтересів країн-членів, що вказує на її двосторонній характер. Для України запропоновано адаптацію правової системи до стандартів ЄС, посилення організаційних механізмів, розробку стратегічних планів, критеріїв оцінювання загроз та інформаційних кампаній для зміцнення міжнародного іміджу. Підвищення медіаграмотності громадян також визначено як ключовий елемент ефективної інформаційної інтеграції. Удосконалено бачення державної інформаційної політики як комплексу заходів, що посилюють комунікативні та управлінські процеси, забезпечують соціально-політичну стійкість і гуманітарний розвиток у суспільстві. Доведено, що ефективність цієї політики залежить від здатності держави забезпечувати доступ до інформації принципах взаємодії держави та громадян. Цей процес включає інтеграцію баз даних, інформаційних ресурсів, комунікаційних мереж та засобів масової взаємодії, сприяючи розвитку відкритого, прозорого та гармонізованого інформаційного середовища. У ході дослідження встановлено, що організаційно-правові механізми реалізації державної інформаційної політики України потребують подальшого вдосконалення відповідно до стандартів Європейського Союзу. Аналіз нормативно-правової бази показав, що, хоча в останні роки було здійснено низку важливих реформ, їх імплементація стикається з низкою викликів, зокрема недостатньою координацією між державними органами та відсутністю ефективних механізмів протидії дезінформації. Дослідження також виявило необхідність посилення незалежності регуляторних органів та удосконалення механізмів громадського контролю за інформаційною політикою. Важливим напрямом є інтеграція принципів цифрової безпеки, прозорості медіавласності та розвитку суспільного мовлення, що сприятиме підвищенню рівня довіри громадян до медіа. Досвід країн ЄС свідчить про ефективність незалежних наглядових органів та співпраці держави з громадянським суспільством у сфері інформаційної безпеки. Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці рекомендацій щодо вдосконалення законодавчого забезпечення державної інформаційної політики в умовах євроінтеграції. Зокрема, пропонується розширення повноважень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, запровадження ефективних механізмів перевірки достовірності інформації та створення дієвих інструментів боротьби з інформаційними загрозами. Реалізація цих заходів сприятиме створенню стійкої інформаційної екосистеми, що відповідатиме європейським стандартам та забезпечить інформаційну безпеку України. Дослідження підтвердило, що ефективна реалізація державної інформаційної політики України в умовах євроінтеграції потребує вдосконалення організаційно-правових механізмів. Важливими аспектами є гармонізація національного законодавства з європейськими стандартами, підвищення прозорості державного регулювання у сфері медіа та зміцнення інформаційної безпеки. Забезпечення балансу між свободою слова, захистом персональних даних і боротьбою з дезінформацією є ключовим завданням для державних органів та суспільства. Одним із головних напрямів удосконалення інформаційної політики є посилення незалежності регуляторних органів, запровадження ефективних механізмів громадського контролю та підтримка якісного суспільного мовлення. Важливо розвивати співпрацю між державними структурами, незалежними медіа та громадянським суспільством для забезпечення стійкості інформаційного простору. Крім того, необхідно впроваджувати сучасні цифрові технології для боротьби з фейковими новинами та інформаційними загрозами. Загалом, результати дослідження вказують на необхідність комплексного підходу до формування державної інформаційної політики, що поєднує законодавчі, організаційні та технологічні інструменти. Реалізація запропонованих заходів сприятиме підвищенню довіри громадян до медіа, зміцненню демократичних інститутів та формуванню позитивного міжнародного іміджу України в інформаційному просторі Європи.Savosko T. O. Organizational and Legal Mechanisms for the Implementation of Ukraine's State Information Policy in the Context of European Integration - Qualification scientific work on the rights of manuscript. – Kyiv, 2025. Dissertation for the Degree of Doctor of Philosophy in Specialty 281 “Public Management and Administration”. – Educational and Scientific Institute of Public Administration and Civil Service, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Ministry of Education and Science of Ukraine. Kyiv, 2025. In the context of Ukraine’s European integration, information-related factors play a key role in ensuring transparency, openness, and effective communication between the state and society. The integration of Ukraine’s information sphere into the European space is occurring amidst Russia’s armed aggression, presenting unique challenges that necessitate a strategic approach to state information policy. The need to reform the information infrastructure serves as the foundation for building a democratic information society aligned with European standards. In the context of European integration, Ukraine faces the necessity of reforming its state information policy in accordance with European standards. The information space is a key element of national security, democratic development, and ensuring citizens' right to access information. The importance of organizational and legal mechanisms for implementing information policy is driven by the need to harmonize national legislation with the legal norms of the European Union. This will contribute to increasing the transparency of public administration and strengthening democratic institutions. One of the key aspects is the formation of an effective regulatory framework that ensures a balance between freedom of speech, personal data protection, and national security. The challenges of digital transformation and global information warfare necessitate the improvement of regulatory mechanisms for the media space, as well as the fight against disinformation and propaganda. In this context, the adaptation of Ukrainian legislation to the provisions of the EU Audiovisual Media Services Directive and other European regulatory acts plays a crucial role. In addition to legal aspects, it is essential to establish effective organizational mechanisms for implementing state information policy. Coordination between government bodies, independent regulators, civil society, and the media industry is crucial. Improving institutional mechanisms will allow for more effective implementation of European integration reforms in the field of information policy. This, in turn, will enhance public trust in state institutions, contribute to the development of an information society, and help shape a positive international image of Ukraine. Modern challenges, particularly information threats from Russia, demand the development of new mechanisms for state governance in the information sphere. This study is highly relevant as it helps to identify effective approaches for protecting the information space, safeguarding national interests, and adapting state policies to the requirements of European integration. Special attention should be given to the transformation of communication platforms that contribute to societal democratization and strengthen public trust in the government. Ukraine’s unique situation lies in the fact that its European integration process is unfolding in wartime conditions—an experience unprecedented among EU countries. This creates extraordinary challenges and necessitates a comprehensive approach to reforming information policy. Analyzing these processes enables the development of effective solutions for strengthening information security and successfully integrating Ukraine into the European information space. The formation of a modern information infrastructure is a critical condition for Ukraine’s effective European integration. This infrastructure should ensure decision-making transparency, active information exchange, and openness of state institutions. The successful implementation of these aspects will foster public trust in the government and strengthen Ukraine’s ties with European partners. This research is also relevant in terms of analyzing how the creation of such an infrastructure can help Ukraine meet European standards. This issue requires special attention from both researchers and practitioners. Information security has become a critical aspect of Ukraine’s state policy in the context of Russian aggression. This underscores the importance of systematizing the problems and objectives of information policy, particularly in the context of European integration. Integration into the European information space enables Ukraine to access advanced practices in cybersecurity and countering information attacks. This study contributes to understanding how the synergy of information policy and security strategies can ensure national stability and development. This aspect is also crucial for strengthening Ukraine’s position on the international stage. The primary goal of Ukraine’s state information policy in the context of European integration is the establishment of a democratic information society. This includes ensuring citizens’ access to information, protecting freedom of speech, and guaranteeing government transparency. Integration into the European information space opens new opportunities for leveraging innovative communication technologies. The successful implementation of these objectives will enable Ukraine to become a full-fledged participant in the European information domain. Consequently, this research provides essential theoretical and practical insights for achieving this goal. The novelty of this study lies in defining the role of information integration within the state governance system, which necessitates improving Ukraine’s legal framework. For the first time, it has been established that the creation of an information and communication infrastructure and a unified information space directs the state towards adopting productive EU norms in the development of organizational and legal mechanisms. It has been clarified that the EU’s information policy fosters dialogic communication and decision-making coordination without infringing on member states’ interests, highlighting its dual nature. For Ukraine, the study proposes adapting its legal framework to EU standards, strengthening organizational mechanisms, developing strategic plans, establishing threat assessment criteria, and conducting information campaigns to enhance its international image. Increasing media literacy among citizens has also been identified as a key element of effective information integration. In conclusion, the successful implementation of Ukraine’s state information policy in the context of European integration requires a comprehensive approach that combines legal, organizational, and technological measures. Strengthening information security, adapting national legislation to EU standards, enhancing media literacy, and fostering transparent communication between the state and society are crucial steps toward building a democratic information space. Given the unprecedented challenges posed by wartime conditions, Ukraine’s experience offers valuable insights into developing resilient and adaptive information governance models. This research provides both theoretical and practical foundations for shaping an effective state information policy that aligns with European principles and contributes to Ukraine’s stable integration into the European information environment. The study enhances the understanding of state information policy as a set of measures that strengthen communication and governance processes, ensure socio-political stability, and promote humanitarian development in society. It has been proven that the effectiveness of this policy depends on the state’s ability to guarantee information access based on principles of state-citizen interaction. This process includes integrating databases, information resources, communication networks, and mass interaction tools, contributing to the development of an open, transparent, and harmonized information environment. The study found that the organizational and legal mechanisms for implementing Ukraine's state information policy require further improvement in accordance with European Union standards. An analysis of the regulatory framework showed that, although several important reforms have been implemented in recent years, their execution faces multiple challenges, including insufficient coordination between government agencies and a lack of effective mechanisms to counter disinformation. The research also revealed the need to strengthen the independence of regulatory bodies and improve mechanisms for public oversight of information policy. A key priority is the integration of digital security principles, media ownership transparency, and the development of public broadcasting, which will help increase public trust in the media. The experience of EU countries demonstrates the effectiveness of independent supervisory bodies and state cooperation with civil society in the field of information security. The practical significance of the findings lies in the development of recommendations for improving the legislative framework of state information policy in the context of European integration. In particular, it is proposed to expand the powers of the National Council of Ukraine on Television and Radio Broadcasting, introduce effective mechanisms for verifying the reliability of information, and create robust tools to combat information threats. The implementation of these measures will contribute to the creation of a stable information ecosystem that meets European standards and ensures Ukraine's information security. The study confirmed that the effective implementation of Ukraine’s state information policy in the context of European integration requires the improvement of organizational and legal mechanisms. Key aspects include harmonizing national legislation with European standards, increasing transparency in state regulation of the media sector, and strengthening information security. Ensuring a balance between freedom of speech, personal data protection, and combating disinformation is a crucial task for both government institutions and society. One of the main areas for improving information policy is enhancing the independence of regulatory bodies, introducing effective mechanisms for public oversight, and supporting high-quality public broadcasting. It is essential to foster cooperation between government agencies, independent media, and civil society to ensure the resilience of the information space. Additionally, modern digital technologies should be implemented to combat fake news and information threats. Overall, the research findings highlight the need for a comprehensive approach to shaping state information policy, combining legislative, organizational, and technological tools. The implementation of the proposed measures will contribute to increasing public trust in the media, strengthening democratic institutions, and shaping a positive international image of Ukraine within the European information space.ukдержавна інформаційна політикаінформаційна політика євроінтеграціядержавне управлінняінформаційна інфраструктураєдиний інформаційний простірінформаційна безпекакомунікативні процесиправове забезпеченнямедіаграмотністьінформаційні загрозиstate information policyinformation policyeuropean integrationpublic administrationinformation infrastructureunified information spaceinformation securitycommunication processeslegal frameworkmedia literacyinformation threatsДисертація