Федорченко, Володимир МиколайовичВолодимир МиколайовичФедорченкоМалкіна, Ганна МиколаївнаГанна МиколаївнаМалкіна2026-02-272026-02-272025-11-10Fedorchenko, V., & Malkina, G. (2025). Democracy as the Historical Progress of Freedom: Essence, Orientation, and Developmental Features. Politology bulletin, (98), 135–151. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2025.98.135-151UDC 321.7:141.7:316.4210.17721/2415-881x.2025.98.135-151https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/11615The article examines the nature, specific features, political content and forms of democracy. It elucidates the principles and values of democracy in its liberal form, in comparison with other conceptions and practices of its implementation. Democracy is treated here not only as a political regime, but as a broader social phenomenon. The author analyses the main approaches to understanding liberal democracy as a social phenomenon that is best able to ensure the broadest possible inclusion in political communication and interaction of those social strata that emerge in the course of social advancement and the growing complexity of society. Accordingly, the factors that actualise democratic processes in the contemporary world are also considered.The article offers a historical and theoretical exploration of the unfolding and diffusion of the idea of democracy and of the political practices through which these processes are realised. The author analyses what is regarded as the main trend in the evolution of democracy as a phenomenon, namely the greatest possible, for a given historical period, expansion of the range of social groups involved in politics through the recognition of their interests as public. It is noted that when the state recognises the interests of a particular group as public, this means that the state endorses and protects these interests, thereby turning this group into a legal subject (subject of rights). In the absence of such recognition of the public character of their interests by the state, newly emerging groups remain invisible to politics as a sphere of governance and are excluded from political discourse and interaction.It is argued that the deliberate expansion by the state of the circle of subjects of public law promotes the democratisation of the political regime, enriching and strengthening civil society by creating additional opportunities for their harmonious interaction. The enrichment of civil society is understood primarily in terms of increasing the number of recognised social groups within which the individual appears as the bearer of a growing plurality of interests whose protection is guaranteed by the state. It is emphasised that such an orientation of state activity can be regarded as a process of expanding freedom, which constitutes the core value of liberalism. Such state activity represents the consummate outcome of the implementation of other democratic procedures by the established state institutions and presupposes the institutionalisation of the idea of social and political tolerance towards new socio-political actors.The article points to the particular role in this process of the incremental democratisation of the state, understood as the political organisation of society as a whole, through the development of appropriate institutions and the conscious orientation of their activities towards expanding the scope of political interaction so as to take into account the greatest possible number of interests in the adoption of generally binding political and administrative decisions, and in bringing newly emerging groups to the status of legal subjects within the state. The boundaries of the circle of political subjects characteristic of particular historical epochs, starting from the era of modernity, are tentatively identified. The main principles and norms governing the formation and implementation of rules for an all-encompassing and unrestricted political dialogue within society, between society and the state, and among states are generalised as the core idea of the value dimension of democracy. It is argued that, in this sense, the advance of democracy may be regarded as a measure of social progress.Дослідження присвячено з’ясуванню сутності, особливостей, політичного змісту та форм демократії. Розкриваються принципи та цінності демократії в її ліберальній формі у співставленні з іншими концепціями та практиками її втілення. Тут демократія постає не тільки як політичний режим, але як більш широкий суспільний феномен. Аналізуються основні підходи до розуміння ліберальної демократії, як суспільного феномену, який найбільше спроможний забезпечити максимальне залучення до політичного спілкування та взаємодії найширші соціальні верстви, які тільки-но з’являються у процесі поступу та відповідного ускладнення суспільства. Відповідно, і чинники актуалізації демократичних процесів в сучасному світі. Проводиться історична та теоретична розвідка розгортання та поширення ідеї демократії та політичної практики втілення таких процесів. Аналізується основна, на думку автора, тенденція в еволюції демократії як феномену, а саме максимально можливе для певного історичного періоду, розширення кола залучених до політики суспільних груп через визнання їх інтересів публічними. Зазначається, що визнання державою інтересів певної групи публічними, означає, що держава санкціонує і захищає ці інтереси, тим самим перетворює цю групу на суб’єкт права. Поза таким визнанням публічності інтересів державою новітні групи, що виникають, залишаються невидимими для політики, як управлінської сфери і виключають їх з політичного дискурсу та взаємодії. Зазначається, що завдання по розширенню кола суб’єктів публічного права як цілеспрямованої роботи держави, сприяє демократизації політичного режиму, збагачуючи та посилюючи громадянське суспільство додатковими можливостями для їх гармонійної взаємодії. Збагачення громадянського суспільства саме в сенсі збільшення кола визнаних соціальних груп, в яких індивід виступає як носій більшої кількості інтересів, захист яких гарантує держава. Зазначається, що саме така спрямованість діяльності держави може вважтися процесом розширення свободи, яка і є головною цінністю лібералізму. Така діяльність держави є консумативим результатом реалізації усіх інших демократичних процедур інститутами держави, що створені.Відповідне впровадження ідеї соціальної і політичної толерантності щодо нових соціально-політичних суб’єктів. Вказується на особливу роль у цьому процесі саме поступальної демократизації держави, як політичної організації усього суспільства, через розгортання відповідних інститутів, свідомого цілеспрямування їх діяльності на розширення кола політичної взаємодії задля врахування максимальної кількості інтересів при прийнятті загальнозначущих політичних і управлінських рішень. Приведенні новітніх груп до статусу суб’єктів права в державі. Умовно визначаються обмеження суб’єктного кола політики для певних історичних епох, починаючи з епохи модернізму. Узагальнюються основні принципи та норми утворення та реалізації правил всеосяжного та нічим необмеженого політичного діалогу в суспільстві, між суспільством та державою, між державами як стрижневої ідеї ціннісного виміру демократії. Стверджується, що в такому сенсі, поступ демократії можливо розглядати як мірило суспільного прогресу.enpoliticsdemocracyliberal democracypolitical dialoguepublic intereststoleranceполітикадемократіяліберальна демократіяполітичний діалогпублічні інтереситолерантністьСтаття