PILETSKY, EugeneEugenePILETSKYNESTEROVA, MariiaMariiaNESTEROVA2026-03-122026-03-122024-12-10PILETSKY, E., NESTEROVA, M. (2024). PECULIARITIES OF INTERFAITH RELATIONS IN UKRAINE IN THE (PRE)WAR PERIOD: ON THE WAY TO DIALOGUE. SOPHIA. Human and Religious Studies Bulletin, 23(1), 60–64. https://doi.org/10.17721/sophia.2024.23.1210.17721/sophia.2024.23.12https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/12419B a c k g r o u n d . The article examines religious conflicts in independent Ukraine, focusing on their roots, current dynamics and impact on society. Ukrainians' religiosity has always had a significant impact on their worldview and social behaviour, but in recent years it has become a platform for manipulation and political ambitions. Methods. By analysing religious conflicts, the authors seek to understand the mechanisms of interaction between different socio-cultural groups in a post-conflict society and to develop strategies for interreligious dialogue and peacemaking. It is revealed that before Russia's invasion, the level of fear of interethnic and interreligious conflicts among Ukrainians had significantly decreased, as evidenced by survey data. However, conflicts between believers of different churches still occurred, mainly due to political motives, the struggle for property and the church hierarchy's desire for power. The main conflict potential was the interaction between the UOC and the OCU, reflecting the deep crisis in Ukrainian Orthodoxy. The article presents data from sociological surveys on the causes of conflicts between believers of different religions in Ukraine. While the percentage of respondents who believe that conflicts are caused by hierarchical power seeking fluctuates, it has increased again in recent years (2023), although the number of respondents who believe that the national issue is the essence of conflicts is increasing, with a particularly marked increase after 2019. Respondents note that the role of the media in increasing religious intolerance is significant, but this indicator does not show a clear upward or downward trend. R e s u l t s . It is proved that the COVID-19 pandemic has also brought changes to interreligious dialogue, forcing religious communities to adapt to new conditions while maintaining spirituality and support for believers. The quarantine measures have contributed to the development of virtual communities and new forms of communication between believers of different religions. С o n c l u s I o n s . It is substantiated that after Russia's full-scale invasion in 2022, interreligious dialogue in Ukraine has acquired new important aspects. Religious organizations united to support the Ukrainian people by providing humanitarian aid, moral support and psychological assistance to war-affected people. They actively condemned aggression and hate speech, contributing to the formation of an objective public opinion about the war.пільство. Наголошено, що релігійність українців завжди мала значний вплив на їхній світогляд тас оціальну поведінку, але в останні роки вона стала платформою для маніпуляцій та політичних амбіцій. М е т о д и . Проаналізовано релігійні конфлікти, щоб зрозуміти механізми взаємодії різних соціокультурних груп у постконфліктному суспільстві та розробити стратегії міжрелігійного діалогу і миротворчості. Виявлено, що до вторгнення Росії рівень страху перед міжетнічними та міжрелігійними конфліктами серед українців значно знизився, про що свідчать дані соціологічних опитувань.Однак конфлікти між віруючими різних церков все ж траплялися, переважно через політичні мотиви, боротьбу за майно та прагнення церковної ієрархії до влади. Розкрито, що основний конфліктний потенціал мала взаємодія між УПЦ та ПЦУ, що відображало глибоку кризу українського православ'я. Наведено дані соціологічних опитувань щодо причин конфліктів між віруючими різних релігій в Україні. Хоча відсоток респондентів, які вважають, що причиною конфліктів є ієрархічна боротьба за владу, коливається, в останні роки він знову зріс (2023 рік), проте кількість респондентів, які вважають, що суть конфліктів полягає в національному питанні, зростає, причому особливо помітно після 2019 року. Респонденти відзначають, що роль ЗМІ у зростанні релігійної нетерпимості є значною, але цей показник не демонст- рує чіткої тенденції до зростання чи зниження. Р е з у л ь т а т и . Доведено, що пандемія COVID-19 внесла зміни і в міжрелігійний діалог, змусивши релігійні громади адаптуватися до нових умов, зберігаючи духовність і підтримку віруючих. Карантинні заходи сприяли розвитку віртуальних спільнот та нових форм комунікації між віруючими різних релігій. В и с н о в к и . Обґрунтовано, що після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році міжрелігійний діалог в Україні набув нових важливих аспектів. Релігійні організації об'єдналися для підтримки українського народу, надаючи гуманітарну допомогу, моральну підтримку та психологічну допомогу постраждалим від війни. Вони активно засуджували агресію та мову ворожнечі, сприяючи формуванню об'єктивної громадської думки про війну.enInterreligious dialoguereligious conflictsUkrainian orthodoxpolitical motives COVID-19humanitarian aidreligious securityміжрелігійний діалогрелігійні конфліктиукраїнське православ'яполітичні мотивиCOVID-19гуманітарна допомогарелігійна безпекаСтаття