Тищенко , О. І.О. І.Тищенко2026-06-182026-06-182018-04-20Тищенко, О. І. (2018). Appealing for detention in criminal proceedings: theoretical and practical aspect. Вісник кримінального судочинства(1), 49–58.https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/23897The article deals with the problems of appealing for the detention in criminal proceedings on the basis of analysis of the norms of the current criminal procedural legislation of Ukraine and judicial practice. It is proved that the appealing for detention is actually implemented by a defense party during the pre-trial investigation in accordance with the article 206 of the Criminal Procedure Code, which defines general duties of a judge for the protection of human rights or during preparatory proceedings in court. In case of initiation of the verification of the legality of the detention by filing a petition (complaint, application) by the defense party it can be considered both in a separate court session and directly during the consideration of the request by the investigating judge about the application of preventive measure to the suspect by investigator, prosecutor in accordance with the article 206 of the Criminal Procedure Code. It was concluded that the investigating judge is obliged to consider the complaint of the defense party against the illegal detention regardless of the existence of the competent court’s decision on the application of a preventive measure or the release of a person in custody. Otherwise, such complaints remain out of the judicial control, what is the basis for continuation of violations in this area. The study of the judicial practice of appealing for the detention during the preparatory proceedings in the court allows to state a reduction in its effectiveness, in comparison with the appealing for the detention during the pre-trial investigation. This situation is explained, above all, by the imperfection of the mechanism for handling complaints during the preparatory proceedings, what leads to the unequal judicial practice on their solution.У статті розглядаються проблеми оскарження затримання у кримінальному провадженні на підставі аналізу норм чинного кримінального процесуального законодавства України та судової практики. Доведено, що оскарження затримання фактично реалізується стороною під час досудового розслідування відповідно до ст. 206 КПК України або під час підготовчого провадження. Метою даної статті є висвітлення проблемних питань, що виникають при оскарженні затримання під час досудового розслідування або підготовчого провадження, та запропонування шляхів їх вирішення. Автор статті критично зауважує на відсутності передбаченої законом процедури реалізації права на оскарження незаконного затримання, що достатньою мірою не забезпечує правової визначеності у даному питанні. Нормативна неврегульованість порядку оскарження затримання є законодавчим дефектом, що призводить до неоднакової судової практики, вивчення якої надає можливість звернути увагу на проблемні питання у цій сфері. У разі оскарження затримання скарга сторони захисту може розглядатися як в окремому судовому засіданні, так і безпосередньо під час розгляду клопотання слідчого, прокурора про застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Зроблено висновок, що слідчий суддя зобов’язаний розглянути скаргу сторони захисту на незаконне затримання незалежно від наявності рішення компетентного суду щодо застосування запобіжного заходу або звільнення особи з-під варти. В іншому випадку такі скарги залишаються поза межами судового контролю. Одним із дискусійних питань є відсутність регламентації дій слідчого судді у випадку визнання затримання незаконним та одночасно наявності підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Безумовно, сторона захисту відстоює позицію звільнення особи з-під варти у випадку визнання затримання незаконним, незалежно від існування підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Втім такий підхід є хибним, оскільки підстави застосування затримання без ухвали слідчого судді та підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є різними і не пов’язані між собою. Тому при визнанні затримання незаконним, але одночасному існуванні підстав для обрання запобіжного заходу, слідчі судді мають вирішувати питання щодо застосування запобіжного заходу. Вивчення судової практики оскарження затримання під час підготовчого провадження в суді дозволяє стверджувати про зниження його ефективності у порівнянні із оскарженням під час досудового розслідування. Віддаючи належне прагненню законодавця створити самостійний механізм судового захисту на підготовчому провадженні, автор статті констатує його недосконалість та стверджує, що перевірка обґрунтованості затримання під час підготовчого провадження в суді не забезпечує реалізації міжнародного стандарту, передбаченого ч. 4 ст. 5 КЗПЛ, щодо встановлення законності затримання без зволікання.ukthe order of detentionappealing for detentionillegal detentiondecision of the investigating judgedetention (holding) in custody.порядок затриманняоскарження затриманняухвала слідчого суддітримання під вартою.Стаття