A.P., MykolayetsʹMykolayetsʹA.P.2026-04-232026-04-232022-03-08A.P., M. (2022). FORMS OF STATE AND SOCIETY INTERACTION. Соціальне Право(2), 17–24. https://doi.org/10.32751/2617-5967-2022-02-0310.32751/2617-5967-2022-02-03https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/17096The article reveals the work of scientists on the issue of determining the forms of interaction between the state and the public in modern Ukraine. It is emphasized that scientists come to the same conclusions regarding the selection of some forms of interaction, and there are certain disagreements regarding the selection of other forms. Also, the allocation of certain forms of interaction between the state and the public in modern Ukraine largely depends on the specifics of the competence of specific subjects - representatives of the state or the legal status of representatives of the public who enter into interaction. Peculiarities of normative and legal regulation of the selection of forms of interaction between the state and the public are analyzed. It is noted that in our country, objectively and in fact, a certain system of forms of interaction between the state and the public has developed, some of which are directly regulated and provided for by the current legislation, and some of which are not defined in it, but stem from its requirements and are based on certain established legal traditions, express the legal understanding and vision of powerful subjects, as well as representatives of the public regarding the essence and methods of mutual communication. Along with them, there are also separate forms of interaction between the state and the public, which are quite innovative, and were born in the national legal system recently as a result of the adoption of advanced ideas and international standards in the defined area.A list of forms of interaction between the state and the public is offered, to which the author includes the following: 1) public control; 2) conducting public examinations; 3) public hearings (public discussion); 4) electronic governance; 5) creation of joint media; 6) information and communication interaction, in which the PR services of the relevant authorities participate; 7) sending appeals, requests, petitions by the public to public administration bodies with a demand to take certain actions or to refrain from taking them, to provide information, to implement joint measures, etc.; 8) provision by the public administration of a report on its activities, the state of implementation of tasks and receiving public evaluation; 9) state financing of the implementation of initiatives by public institutions in areas of general societal importance (for example, in the field of providing social security) or the involvement of public institutions in the implementation of public administration functions by tender; 10) conducting joint open meetings, seminars, round tables on solving problems of general societal importance; 11) signing and implementation of joint administrative agreements, memoranda; 12) creation of joint bodies or functioning of public councils (other similar institutions) as part of public administration bodies.У статті розкрито напрацювання науковців з питання визначення форм взаємодії держави та громадськості у сучасній Україні. Наголошено на тому, що з приводу виділення деяких форм взаємодії вчені приходять до єдиних міркувань, а також з приводу виділення інших форм існують певні розбіжності. Також виділення тих чи інших форм взаємодії держави і громадськості у сучасній Україні великою мірою залежить від специфіки компетенції конкретних суб’єктів – представників держави чи правового статусу представників громадськості, які вступають у взаємодію. Проаналізовано особливості нормативно-правового регулювання виділення форм взаємодії держави та громадськості. Зауважено, що в нашій державі об’єктивно та фактично склалася певна система форм взаємодії між державою та громадськістю, окремі з яких безпосередньо врегульовані та передбачені чинним законодавством, а окремі з яких не визначені у ньому, проте випливають із його вимог та ґрунтуються на певних усталених правових традиціях, виражають правове розуміння та бачення владних суб’єктів, а також і представників громадськості щодо сутності і способів взаємної комунікації. Поряд з ними наявні і окремі форми взаємодії держави та громадськості, які є досить інноваційними, зародилися у національній правовій системі нещодавно в результаті перейняття передових ідей та міжнародних стандартів в окресленій сфері.Запропоновано перелік форм взаємодії держави та громадськості, до яких автором віднесено такі: 1) громадський контроль; 2) проведення громадських експертиз; 3) проведення громадських слухань (публічного обговорення); 4) електронне врядування; 5) створення спільних засобів масової інформації; 6) інформаційно-комунікаційна  взаємодія, у якій беруть участь PR-служби відповідних органів влади; 7) направлення громадськістю звернень, запитів, петицій до органів публічної адміністрації з вимогою вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, надати інформацію, реалізувати спільні заходи тощо; 8) надання публічною адміністрацією звіту про свою діяльність, стан реалізації завдань та отримання оцінки громадськості; 9) державне фінансування реалізації інститутами громадськості ініціатив у сферах, що мають загальносуспільне значення (наприклад, у сфері надання соціального забезпечення) або залучення інститутів громадськості до реалізації функцій з публічного адміністрування за конкурсом; 10) проведення спільних відкритих зустрічей, семінарів, круглих столів з вирішення проблем, що мають загальносуспільне значення; 11) підписання та реалізація спільних адміністративних договорів, меморандумів; 12) створення спільних органів або ж функціонування громадських рад (інших подібних інституцій) у складі органів публічного адміністрування.ukpublic administrationcivil societystatepublicinteractionpublic controllegalityforms.публічне адмініструваннягромадянське суспільстводержавагромадськістьвзаємодіягромадський контрользаконністьформи.Стаття