Захарченко, П.П.П.П.ЗахарченкоМірошниченко, М.І.М.І.Мірошниченко2026-06-172026-06-172022Захарченко, П., Мірошниченко, М. (2022). THE ESTABLISHMENT OF THE NATIONAL JUDICIAL SYSTEM AND THE JUDICIARY: THE AGE OF UKRAINE-RUS (IX–XIV centuries). Вісник кримінального судочинства(3), 138–147. https://doi.org/10.17721/2413-5372.2022.3-4/138-14710.17721/2413-5372.2022.3-4/138-147https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/23669The article acquaints the readership with the peculiarities of the formation of institutions of the judicial system and the judiciary in the 9th‑14th centuries, when, according to the apt expression of Professor M.Hrushevskyi, a state called Ukraine-Rus was established on the territory of modern Ukraine. The need for its appearance lies in the need to reform judicial institutions, in accordance with the criteria established by the member states of the European Union in order to fulfill the conditions for Ukraine to acquire the full status of a candidate for the European Union. Turning to the historical heritage left by our ancestors shows that the judicial system of Ukraine was formed on national authentic soil, has deep historical roots and it is necessary to reform it first of all in the direction of real assurance of the justice of decisions from the influence of factors of an administrative, corrupt and other illegal nature. The authors of the publication claim that due to the stratified structure of Russian society, there was no single court for all strata of the population in Ukraine-Rus. Secular – public and private courts and ecclesiastical courts with the corresponding category of cases, which were subject to the jurisdiction of the corresponding (secular or ecclesiastical) judiciary, were competent to administer justice within the state-­country. The princely, secular and community courts were public. Private – patrimonial or domain. The basic principles of their activity are established. It is noted that the court proceedings had an accusatory and adversarial nature, but the elements of the detective (investigative) process in criminal cases were separately applied when it was necessary to conduct an investigation on hot leads. The investigative investigative process took place in three stages, each of which is described in detail in the publication. The conclusions emphasize that the doctrine of judicial power was not directly related to princely or church government, but to the implementation of the idea of law as an instrument of a peaceful environment. In addition, it was based on the idea that the guarantor of justice is not only the princely court, but also vervny and secular courts based on customary law. Arbitration proceedings, which had a private-public nature, became widespread. The main purpose of the arbitration court was not to strictly observe the letter of the normative legal act, but to stop enmity and discord by achieving reconciliation between the parties to the conflict. The principles of glasnost, openness, competition of parties, formal equality of all participants in the process before the law, accessibility of the court, initiated by arbitration proceedings on the territory of Russia, have not lost their relevance even in the 21st century. In the doctrine of the modern judiciary in Ukraine, these principles are a marker of the level of democracy in Ukrainian society.Стаття знайомить читацький загал із особливостями становлення інститутів судоустрою та судочинства в межах ІХ–ХІV ст., коли на теренах сучасної України стверджувалася, за влучним висловом професора М. Грушевського, держава під назвою Україна-Русь. Потреба її появи полягає в необхідності реформування судових установ, відповідно до критеріїв, встановлених державами-членами Європейського Союзу з метою виконання умов для Україною набуття повноправного статусу кандидата до Європейської Унії. Звернення до історичного спадку, полишеного нашими пращурами, показує, що судова система України сформована на національному автентичному грунті, має глибокі історичні корені і реформувати її необхідно насамперед у напрямку реального забезпечення правосудності рішень від впливу факторів адміністративного, корупційного та іншого протиправного характеру. Автори публікації стверджують, що з огляду на стратифіковану структуру руського суспільства, єдиного суду для усіх верств населення в Україні-Руси не існувало. Компетенцією на здійснення правосуддя в межах держави-країни володіли світські – публічні і приватні суди та церковний з відповідною категорією справ, які підлягали юрисдикції відповідного (світського чи церковного) судочинства. Публічними були князівський, вічевий і громадівський суди. Приватними – вотчинні чи доменіальні. Встановленні основні принципи їхньої діяльності. Зазначено, що судове провадження мало обвинувально-змагальний характер, однак окремо застосовувались елементи розшукового (слідчого) процесу з кримінальних справ, коли необхідно було провести розслідування по гарячих слідах. Розшуковий слідчий процес проходив у три етапи, кожен із яких детально схарактеризований у публікації. У висновках наголошено, що доктрина судової влади була безпосередньо пов’язана не з княжим чи церковним урядуванням, а з реалізацією ідеї права як інструменту замиреного середовища. Крім того, вона базувалася й на ідеї, що гарантом справедливості є не лише князівський суд, а й вервні та вічеві суди, засновані на звичаєвому праві. Набуло поширення третейське судочинство, що мало приватно-публічний характер. Головне призначення третейського суду полягало не у суворому дотримуванні букви нормативного правового акту, а в припиненні ворожнечі та розбрату шляхом досягненні примирення між сторонами конфлікту. Започатковані третейським судочинством на теренах Русі принципи гласності, відкритості, змагальності сторін, формальної рівності всіх учасників процесу перед законом, доступності суду, не втратили актуальності і в XXI ст. В доктрині сучасного судочинства в Україні саме ці принципи є маркером рівня демократії в українському суспільстві.ukJudiciaryjudicial systembarbarian courtarbitration courtpatrimonial courtjusticeUkraine-RusСудочинствосудоустрійвервний судтретейський судвотчинний судправосуддяУкраїна-РусьСтаття