Хилько, Микола ІвановичМикола ІвановичХилько0000-0002-4576-0703Товмаш, Дмитро АнатолійовичДмитро АнатолійовичТовмашЯсинська, Вікторія СергіївнаВікторія СергіївнаЯсинська2026-02-272026-02-272024-11-25Хилько, М. І., Товмаш, Д. А., & Ясинська, В. С. (2024). Екзогенний вплив політики міжнародних організацій на греко-турецькі конфліктні відносини. Політологічний вісник, (93), 275–292. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2024.93.275-292УДК 32-027.21:327.5+32.019.510.17721/2415-881x.2024.93.275-292https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/11506The article analyzes the influence of the new strategic concept of the North Atlantic Treaty Organization (NATO) on the resolution of the political conflict between Greece and Turkey. Political participation in the events in the Eastern Mediterranean, its consequences for Greek-Turkish relations are considered. The application of NATO’s new strategic concept in the Eastern Mediterranean is analyzed. The focus is on the example of NATO’s role in efforts to de-escalate Greek-Turkish tensions. The example of Greek-Turkish relations is important for two reasons: because of NATO’s renewed interest in the Eastern Mediterranean region, because the difficult relationship between the two countries could disrupt NATO’s unity. The article concludes that, while NATO’s goal is to adapt to changing security challenges, its new strategic concept has done little to de-escalate tensions between Greece and Turkey. Despite the Alliance’s collective defense and conflict resolution functions, long-standing disputes in the Eastern Mediterranean persist, often with increasing levels of intensity. As a result, NATO’s new strategic concept recognizes the difficulties in the Eastern Mediterranean, but does not introduce effective measures to de-escalate tensions. Although the document addresses the need for increased cooperation in the Eastern Mediterranean and supports a range of security concerns (including territorial disputes, migration issues and competition for energy resources), there is no operational basis for resolving tensions between the two member states.У статті аналізується вплив нової стратегічної концепції організації Північноатлантичного договору (НАТО) на розв’язання політичного конфлікту Греції та Туреччини. Розглянуто політичну участь в подіях у Східному Середземномор’ї, її наслідки для греко-турецьких відносин. Проналізовано застосування нової стратегічної концепції НАТО у Східному Середземномор’ї. Зосереджено на прикладі ролі НАТО в зусиллях з деескалації греко-турецької напруженості. Приклад греко-турецьких відносин має важливе значення з двох причин: через відновлений інтерес НАТО до регіону Східного Середземномор’я, тому що складні відносини між двома країнами можуть порушити єдність НАТО. Визначено, що, незважаючи на те, що мета НАТО полягає в адаптації до викликів, що змінюють безпеку, його нова стратегічна концепція мало що зробила для деескалації напруги між Грецією та Туреччиною. Продемонстровано, що незважаючи на фукцію колективної оборони Альянсу в розв’язанні конфліктів, давні спори у Східному Середземномор’ї зберігаються, часто з підвищенням рівня інтенсивності. Внаслідок, нова стратегічна концепція НАТО визнає труднощі у Східному Середземномор’ї, але при цьому не запроваджує ефективні заходи щодо деескалації напруженості. З’ясовано, що хоча в документі розглядається необхідність посилення взаємодії у Східному Середземномор’ї та підтримується безліч проблем безпеки (включаючи територіальні суперечки, проблеми міграції та конкуренцію за енергетичні ресурси), відсутня діюча основа для усунення напруги між двома державами-членами Північної Співдружності.ukpoliticsdemocracypolitical conflictnational identityconflict resolution methodscollective sense of ownershipGreek-Turkish relationspropagandainternational conflictinternational relationsethnic tensionінформаційна політикадемократіяполітичний конфліктнаціональна ідентичністьметоди вирішення конфліктівколективне почуття власностігреко-турецькі відносинипропагандаміжнародний конфліктміжнародні відносиниетнічна напругаСтаття