Калінін, ІгорІгорКалінін2026-02-252026-02-252025Калінін, І. (2025). Cтановлення екскурсійної діяльності в чоловічих гімназіях модерної доби в контексті повсякдення. Етнічна історія народів Європи, (75), 64–75. https://doi.org/10.17721/2518-1270.2025.75.0910.17721/2518-1270.2025.75.09https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10758У статті на основі архівних матеріалів та спеціальної історичної літератури досліджується закладання основ, розвиток, становлення та державного регулювання екскурсійної діяльності в чоловічих гімназіях України та м. Києва кінця ХІХ – початку ХХ ст., в контексті їхнього повсякдення. Дослідження спирається на принципи історизму, науковості й авторської об’єктивності, а також на використання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння) та спеціально-історичних (історико-типологічний, історико-системний) методів. З метою поглиблення та покращення шкільної освіти можна ще виділити мікроісторичний метод. Дану тематику досліджувала невелика кількість авторів. У імперський період роль гімназійних екскурсій високо оцінювали видатні тогочасні педагоги та історики С. Русова та М. Сумцов. С. Русова наголошувала, що шкільні екскурсії справді є найкращим способом пізнати свій рідний край. Досвід проведення екскурсій, теоретичні положення та численні практичні поради висвітлювали у своїх публікаціях, посібниках та настановах В. Петр, Н. Акінфеєв, І. Арєпьев, І. Гревс, Н. Баженов, В. Бітнер, М. Стельмашенко та інші. А. Ільїн у своїй праці «Учнівські екскурсії та їх значення» наголошував на важливій ролі кваліфікованого керівника (екскурсовода), з яким екскурсанти «одержать значно більше знань з природознавства, ніж під час навчання у класі». «Супутнику екскурсанта» Н. Бітнера та методичний посібник Н. Баженова містять не лише теоретичні положення, але й численні практичні поради, зазначали необхідність завчасного вивчення місцевості проведення заходу як керівниками, так і учасниками екскурсії, приділяли увагу на необхідність медичного забезпечення екскурсії, алгоритм підготовки екскурсій, визначення вартості, а також затвердження їх на педагогічній раді. Ентузіаст екскурсійної справи викладач Катеринославської гімназії Н. Акінфєєв свій досвід узагальнив у посібнику, виданому в 1914 р., підкреслював відмінність екскурсій від прогулянок, «перші носять освітній характер, другі більше розважальний характер». Він запропонував поділ екскурсій на близькі – протягом 2‒3 годин біля місця навчання та проживання, та далекі – поїздки по країні чи за кордон тривалістю кілька днів або навіть тижнів. Залежно від мети він пропонував поділяти екскурсії на загальноознайомчі та зі спеціальною метою огляду окремого об’єкту, вивчення ремесла тощо. Н. Акінфєєв наполягав, що екскурсії мають проводитися протягом всього навчального року, «заміняючи класне викладання бесідою серед живої природи». Пізніше питання екскурсійної справи були предметом вивчення Г. Долженко, Б. Ємельянова тощо. Історію та теорію екскурсійної справи в нашій державі, її сучасний стан вивчали Л. Войтович, В. Зінченко, О. Костюкова, М. Косило, О. Попов, В. Редіна, О. Романенко, В. Федорченко, М. Черезова та інші. Однак питання зародження екскурсійної справи в чоловічих гімназіях на межі ХIХ–ХХ ст. не отримало належного висвітлення.The article uses archival materials and special historical literature, the article examines the foundations, development, formation and state regulation of excursion activities in men’s gymnasiums of Ukraine and Kyiv in the late nineteenth and early twentieth centuries, in the context of their everyday life. The research is based on the principles of historicism, scientificity and authorial objectivity, as well as on the use of general scientific (analysis, synthesis, generalisation, comparison) and special historical (historical-typological, historical-systemic) methods. In order to deepen and improve school education, the microhistorical method can also be distinguished. This topic has been studied by a small number of authors. During the imperial period, the role of gymnasium excursions was highly appreciated by prominent teachers and historians of the time, such as S. Rusova and M. Sumtsov. S. Rusova emphasised that school excursions are indeed the best way to learn about one’s native land. V. Petr, N. Akinfeev, I. Arepiev, I. Greves, N. Bazhenov, V. Bitner, M. Stelmashenko, and others covered the experience of conducting excursions, theoretical provisions, and numerous practical tips in their publications, manuals, and guidelines. A. Ilyin in his work «School Excursions and Their Importance» emphasised the important role of a qualified guide (tour guide), with whom excursionists «will gain much more knowledge of natural history than during classroom studies». N. Bitner’s «Guide’s Companion» and N. Bazhenov’s methodological manual contain not only theoretical provisions but also numerous practical examples, noted the need for advance study of the area of the event by both leaders and participants of the excursion, paid attention to the need for medical support of the excursion, the algorithm for preparing excursions, determining the cost, and approving them at the pedagogical council. An enthusiast of excursions, a teacher of the Ekaterinoslav gymnasium N. Akinfeev summarised his experience in a manual published in 1914, emphasising the difference between excursions and walks, «the former being educational, the latter more entertaining». He suggested dividing excursions into short trips – within 2–3 hours near the place of study and residence, and long trips – trips around the country or abroad lasting several days or even weeks. Depending on the purpose, he proposed to divide excursions into general and special purpose ones, such as visiting a particular object, learning a craft, etc. N. Akinfeev insisted that excursions should be conducted throughout the school year, ‘replacing classroom teaching with a conversation in the wilderness’. Later, the issues of excursions were studied by G. Dolzhenko, B. Emelianov, and others. The history and theory of excursion business in our country, its current state were studied by L. Voitovych, V. Zinchenko, O. Kostiukova, M. Kosylo, O. Popov, V. Redina, O. Romanenko, V. Fedorchenko, M. Cherozova and others. However, the issue of the origin of excursions in male gymnasiums at the turn of the nineteenth and twentieth centuries has not received proper coverage. Among the recent scientific studies, it is worth noting the works of O. Narovlianskii, S. Gribanova and especially N. Savchuk, in which the latter, especially, studied the processes of formation and development of excursion business in pre-revolutionary Russia. The topic of excursions, in the context of recreation and active leisure of schoolchildren, was raised in the works of V. Verbytskyi. The researcher Betliy O. V. devoted his work to pupils’ excursions in Kyiv during the First World War. Some researchers, such as T. Lutaeva and V. Fedorchenko, only briefly touched upon this topic. In general, we would like to draw attention to the fact that the above-mentioned topic is reflected mainly in the works of domestic and foreign historians and tourism experts. In their works, we can find only some references to some circulars of the Ministry of Education or preferential excursion tariffs. That is why the main purpose of the study is to form a holistic view of the process of state regulation of school tourism development in the Russian Empire. The research tasks are focused on identifying and characterising the factors, subjects, directions, methods and means of state influence on this area of social relations based on the analysis of legal acts, materials of periodicals and scientific literature. The purpose of the article is to clarify and supplement the existing data, as well as to highlight new information about the course of formation and development of school and excursion activities in male gymnasiums in Ukraine and Kyiv in the modern era and to search for new areas of research. The study of this aspect is quite important for understanding the specifics of the gymnasium tourist and excursion movement of that time. To date, there are still many little-known and under-researched aspects of this multifaceted issue. The author hopes that the published information will contribute to the intensification of the search for new documents that will help shed light on little-known pages of the history of education in men’s gymnasiums of the modern era in Ukraine and in Kyiv.ukгімназійне повсякденняосвітні екскурсіїстановлення та розвиток гімназійних екскурсійгімназисти Києваекскурсійна історіячоловічі гімназіїдозвілляgymnasium everyday lifeeducational excursionsformation and development of gymnasium excursionsKyiv gymnasium studentsexcursion historymen’s gymnasiumsleisureСтаття