Попович, Ярослава ІванівнаЯрослава ІванівнаПопович0000-0002-3613-4858Михайлова, Олена ГригорівнаОлена ГригорівнаМихайлова2026-07-012026-07-012021Попович, Я., & Михайлова, О. (2021). Πάθοσ як структурний елемент трагедії “Вакханки” Евріпіда. Studia linguistica, (19), 116-126. https://doi.org/10.17721/StudLing2021.19.116-126УДК 82.0210.17721/StudLing2021.19.116-126https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/26438Ancient Greek tragedies remain not only a source of aesthetic pleasure for modern readers, but also the subject of multi-vector research, and represent an interesting linguistic material at the same time. In particular, on the history of the formation of modern scientific terminology, the definition of sources and methods of terminological nomination. We have chosen the term πάθος (pathos) as the object of our diachronic research, which has a complex semantic structure and an expressive emotional connotation. The origins of the connotation point to the existing connection between pathos and Greek tragedy, which was first noticed by the philosopher Aristotle in his treatise Poetics. He also used this term in his other work “Rhetoric”, no longer in the negative meaning of “suffering”, as in the first case, but in the positive meaning of “emotionality”, appealing to emotions as an obligatory component of any orator’s speech. In our study, we tried to determine the motivation and reasons for the transition of the term “pathos” from the sphere of literature and philosophy (a structural component of Greek tragedy, a rhetorical means) into the language of modern medicine (the word-forming elements patho–, -pathicity, -pathic) and the ways of its semantic transformation. Based on the material of ancient Greek tragedy of Euripides “Bacchae”, we analyzed the concept of “pathos” at the level of actions that cause a camp of emotional stress, as well as at the verbal level, examining the lexemes that convey this state. We have determined that the culturological component of these mantic transformations of the term πάθος is closely related to the cult of the god Dionysus, who, having endured severe suffering, became for the ancient Greeks a symbol of renewal and rebirth. The unique feature of the resurrection of Dionysus evoked in the audience a feeling of catharsis – one of the most important emotional components of Greek tragedy. As a result of our research, we have identified the key moments of the tragedy “Bacchae”, where Euripides described strong physical and mental suffering of the heroes, which were supposed to evoke empathy in viewers or readers and bring them closer to a state of catharsis. Linguistic analysis of these fragments helped us to conclude that the source of metaphorization of medical terminology (patho-, -pathic) is associated with Greek tragedy and indicates the existence of a linguocultural parallel with the mythological complex describing life and suffering, death and rebirth of the Greek god Dionysus.Давньогрецькі трагедії для сучасних читачів залишаються не тільки джерелом естетичної насолоди, але й предметом різновекторних досліджень, представляють цікавий мовний матеріал, зокрема з історії формування сучасної наукової термінології, визначення джерел і способів термінологічної номінації. Об’єктом нашого діахронічного дослідження ми обрали термін πάθος (патос, пафос), який має складну семантичну структуру і виразну емоційну конотацію як позитивну, так і негативну. Витоки такої конотації вказують на існуючий зв'язок поняття “патос” з грецькою трагедією, на що першим звернув увагу ще Арістотель у трактаті “Поетика”. Він також використовував цей термін у іншому своєму творі “Риторика”, проте не у негативному значенні “страждання”, як у першому випадку, а у позитивному, апелюючи до емоцій як обов’язкової складової будь-якої промови. У нашому дослідженні ми намагалися визначити мотивацію і причини переходу терміна “патос” (структурний компонент давньогрецької трагедії, риторичного засіб) у мову сучасної медицини (терміноелементи пато-, -патія, -патичний) та шляхи його семантичної трансформації. На матеріалі давньогрецької трагедії Еврипіда “Вакханки” ми проаналізували поняття “патос” на рівні дій, що викликають стан емоційного напруження, та на рівні вербальному, дослідивши лексеми, що передають цей стан. Ми з’ясували, що культурологічна складова семантичної трансформації терміна πάθος тісно пов’язана з культом бога Діоніса, який, здолавши сильні страждання, став для давніх греків символом оновлення і відродження. Унікальна властивість воскресіння Діоніса мала викликати у глядачів відчуття катарсису – найважливішої емоційної складової грецької трагедії. У результаті проведеного дослідження нами було виокремлено найбільш емоційні ключові моменти трагедії “Вакханки”, де Еврипід відобразив сильні фізичні або моральні страждання героїв, що мали спонукати глядачів i читачів до співпереживання та підводити до стану катарсису. Лінгвістичний аналіз цих уривків з трагедії дозволив нам зробити висновок про те, що джерело метафоризації медичних терміноелементів (пато-, -патія, -патичний) закорінене у грецькій трагедії і вказує на яскраву лінгвокультурологічну паралель з міфологічним комплексом, що описує життя і страждання, смерть і відродження грецького бога Діоніса.ukпатострагедіястражданняДіонісЕврипідpathostragedysufferingDionysusEuripidesСтаття