ТКАЧЕНКО, ІгорІгорТКАЧЕНКО2026-03-172026-03-172024-10-30ТКАЧЕНКО, І. (2024). ENHANCING INSTITUTIONAL CAPACITY OF THE ICT-ENABLED GOVERNANCE DURING THE TIMES OF WAR. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Public Administration, 19(1), 59–66. https://doi.org/10.17721/2616-9193.2024/19-11/2210.17721/2616-9193.2024/19-11/22https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13064Background . The use of information and communication technologies (ICTs) has become increasingly pervasive in governance processes, offering new opportunities and challenges for governments around the world. ICTs contribute to enhancing the institutional capacity of governments to fulfill their responsibilities and improve the delivery of public services. During times of conflict, such as the ongoing war in Ukraine, the utilization of ICTs in governance becomes even more critical and complex. This research aims to investigate the digitalization challenges and strategies associated with the use of ICTs in governance during the war in Ukraine. The study seeks to shed light on the unique digitalization landscape in this challenging environment by examining the vulnerabilities and threats faced by government systems and communication networks in the context of an armed conflict. Furthermore, the study delves into the identification of best practices and policy gaps providing recommendations to strengthen the digitalization of ICT-enabled governance settings during times of war and aftermath. By drawing attention to successful approaches and lessons learned, this research article aims to contribute to the development of robust digitalization strategies that can withstand the unique challenges presented by armed conflicts. The subject of this study is the digitalization strategies and ICT-enabled governance measures adopted by the Ukrainian government during the ongoing war. Methods . To investigate the digitalization challenges and strategies in ICT-enabled governance during the war in Ukraine, a diverse and multi-faceted methodology was used. The following research approach included a literature review, a case study based on the open sources from Ukrainian state authorities and donors' reports on digitalization and e-governance, data, and cross-case analysis. However, the comprehensiveness of the methodology remains a subject of debate, highlighting the need for ongoing discussion and refinement in future research. Results . The research findings indicate that the Ukrainian government has undertaken proactive measures to ensure the sustainability of public e-services, digital security, and the integrity of governmental ICT infrastructure, and to safeguard personal data throughout the conflict. The analysis is based on empirical evidence gathered from literature reviews, case studies using open sources from Ukrainian state authorities, and cross-case analysis, which allows for a thorough assessment of the effectiveness of these digitalization measures. Key findings include the identification of best practices and policy gaps, providing recommendations to strengthen the digitalization of ICT-enabled governance settings during times of war and aftermath. This structured approach ensures that the results are clearly derived from the described methodologies. Conclusions . The research utilized a variety of methods, including a literature review, case studies based on open sources from Ukrainian state authorities, and cross-case analysis. This approach allowed for a thorough assessment of the digitalization challenges and strategies associated with ICT-enabled governance during the war in Ukraine, providing a solid foundation for the analysis of the effectiveness of digitalization measures. The study revealed that while the E-government 3.0 concept represents the most current and mature form of e-governance internationally, Ukraine has yet to develop a comprehensive e-governance strategy for both pre-war and post-war periods to achieve the same level of progress. The lack of detailed evidence-based policy justification for implementing digital transformation is still a significant barrier. Additionally, the outdated legislative framework and institutional governance model are the key obstacles, with piecemeal legislative updates failing to address the fundamental issues. This disconnect between strategic goals and current technological trends underscores the need for a thorough legislative overhaul to align with up-to-date requirements. The instability and underfunding within the Ukraine's National Informatization Program, which suffers from numerous normative and institutional deficiencies is the best illustration of such disorder. This program's effectiveness is further hampered by its excessive dependence on the current political and economic situation. The study recommends a comprehensive review or replacement of the National Informatization Program with more practical documents. A crucial objective of the updated program should be to ensure the proper functioning of the National System of Indicators for Information Society Development and the National Register of Electronic Information Resources. The reinstatement of annual reports on the state of information society development is also suggested to provide valuable insights for adjusting strategic ICT development documents. Furthermore, the ongoing war in Ukraine has highlighted critical needs for an updated and comprehensive e-governance strategy to support the country's recovery and reconstruction efforts. The study suggests that conceptualizing the Government 3.0 concept in public strategic documents, coupled with the allocation of international donor funds with appropriate oversight, can enhance government service efficiency and accessibility. Leveraging advanced technologies such as Artificial Intelligence, Block chain, and data analytics can improve decision-making processes and enable evidence-based policy formulation. The study also emphasizes the importance of training programs for civil servants to enhance their digital literacy and skills, as well as establishing dedicated units or agencies to oversee e-governance initiatives and coordinate cross-sectoral collaboration. The conclusions provide a clear and structured summary of the findings, ensuring that the results are directly linked to the described methodologies and the overall aim of the researchВступ . Наголошено, що використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) стає все більш поширеним у процесах врядування, пропонуючи нові можливості та виклики для урядів у всьому світі. ІКТ сприяють підвищенню інституційної спроможності урядів у виконанні свої повноважень та покращують надання публічних послуг. Під час конфліктів, таких як війна в Україні, що триває, використання ІКТ у врядуванні стає ще більш критичним і складним. Метою дослідження було вивчити виклики та стратегії цифровізації, пов'язані з використанням ІКТ у державному управлінні під час війни в Україні. Висвітлено унікальний ландшафт цифровізації в цих складних умовах, аналізуючи вразливості та загрози, з якими стикаються урядові системи та комунікаційні мережі в умовах збройного конфлікту. Крім того, ідентифіковано найкращі практики та прогалини в політиці, надано рекомендації щодо зміцнення цифровізації налаштувань ІКТ-орієнтованого управління під час війни та післявоєнного періоду. Зауважено, що використання успішних підходів та здобутого досвіду сприятиме розроблянню надійних стратегій цифровізації, які можуть витримати унікальні виклики, що виникають під час збройних конфліктів. Предметом цього дослідження є стратегії цифровізації та заходи ІКТ-орієнтованого управління, ухвалені українським урядом під час війни, що триває. Методи . Для дослідження викликів та стратегій цифровізації в ІКТ-орієнтованому управлінні під час війни в Україні використано різноманітну та багатогранну методологію. Дослідницький підхід включав огляд літератури, кейс-стаді на основі відкритих джерел від українських державних органів та звітів донорів щодо цифровізації та електронного урядування, а також дані та крос-кейс аналіз. Втім, комплексність методології залишається дискусійною, що підкреслює необхідність постійного обговорення та вдосконалення у майбутніх дослідженнях. Результати . Засвідчено, що уряд України вжив проактивних заходів для забезпечення стійкості державних електронних послуг, цифрової безпеки та цілісності державної ІКТ-інфраструктури, а також для захисту персональних даних протягом конфлікту. Аналіз ґрунтується на емпіричних даних, зібраних за допомогою огляду літератури, кейс-стаді з використанням відкритих джерел від українських державних органів та крос-кейс аналізу, що дозволяє ретельно оцінити ефективність цих заходів цифровізації. Ключові висновки включають ідентифікацію найкращих практик та прогалин у політиці, надаючи рекомендації щодо зміцнення цифровізації налаштувань ІКТ-орієнтованого управління під час війни та післявоєнного періоду. За допомогою цього структурованого підходу забезпечено отримання чітких результатів із описаної методології. Висновки . Використано різноманітні методи, включаючи огляд літератури, кейс-стаді на основі відкритих джерел від українських державних органів та крос-кейс аналіз. Такий підхід дозволив ретельно оцінити виклики та стратегії цифровізації, пов'язані з ІКТ-орієнтованим управлінням під час війни в Україні, забезпечуючи міцну основу для аналізу ефективності заходів цифровізації. Виявлено, що, незважаючи на те, що концепція E-government 3.0 являє собою найбільш актуальну та зрілу форму електронного урядування на міжнародному рівні, Україна ще не розробила всебічну стратегію електронного урядування як для довоєнного, так і для післявоєнного періоду, щоб досягти такого ж рівня прогресу. Акцентовано, що відсутність детально обґрунтованої політики для впровадження цифрової трансформації залишається значною перешкодою. Крім того, застаріла законодавча база та інституційна модель управління є ключовими перешкодами, причому фрагментарні оновлення законодавства не розв'язують фундаментальних проблем. Розкрито, що цей розрив між стратегічними цілями та поточними технологічними тенденціями підкреслює необхідність ґрунтовного перегляду законодавства для приведення його у відповідність з актуальними вимогами. Нестабільність та недостатнє фінансування у межах Національної програми інформатизації України, яка страждає від численних нормативних та інституційних недоліків, є найкращою ілюстрацією такого безладу. Показано, що ефективність цієї програми додатково ускладнюється її надмірною залежністю від поточної політичної та економічної ситуації. Рекомендовано провести всебічний перегляд або заміну Національної програми інформатизації на більш практичні документи. Ключовою метою оновленої програми має бути забезпечення належного функціонування Національної системи індикаторів розвитку інформаційного суспільства та Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів. Також запропоновано відновлення щорічних звітів про стан розвитку інформаційного суспільства, що надасть цінні інсайти для коригування стратегічних документів з розвитку ІКТ. Крім того, визначено, що війна в Україні підкреслила нагальну потребу в оновленій та всебічній стратегії електронного урядування для підтримки відновлення та реконструкції країни. Запропоновано концептуалізацію концепції Government 3.0 у державних стратегічних документах, що в поєднанні з виділенням міжнародних донорських коштів за належного контролю може підвищити ефективність та доступність державних послуг. Розкрито, що використання передових технологій, таких як штучний інтелект, блокчейн та аналіз даних, може покращити процеси прийняття рішень та забезпечить формування політики на основі доказів. Також наголошено на важливості програм навчання для державних службовців з метою підвищення їх цифрової грамотності та навичок, а також на необхідності створення спеціалізованих підрозділів або агентств для нагляду за ініціативами електронного урядування та координації міжсекторальної співпраці. Висновки забезпечують чіткий і структурований підсумок отриманих результатів, гарантують, що результати безпосередньо пов'язані з описаними методологіями та загальною метою дослідження.ene-governancedigital governanceICT-enabled governanceinstitutional capacitypublic administration during warpublic administrationpublic policy recommendations.е-урядуванняцифрове урядуванняурядування за допомогою ІКТінституційна спроможністьдержавне управління під час війнидержавне управліннярекомендації публічної політикиСтаття