Shevchenko (Шевченко Зоя Володимирівна), ZoiaZoiaShevchenko (Шевченко Зоя Володимирівна)2026-05-012026-05-012020Shevchenko (Шевченко Зоя Володимирівна), Z. (2020). THE DESTINY OF SUBJECTIVITY IN THE PHILOSOPHY OF POSTFEMINISM. Політологічний вісник(85), 55–65. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2020.85.55-6510.17721/2415-881x.2020.85.55-65https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/18986The article examines the relationship between the development of feminist ideas in the positioning of the subject in feminist theory (Simone de Beauvoir) and postfeminism (Judith Butler) in a dynamic relationship with social practices of modern society, their impact on public attitudes and on observance of equality between its representatives according to the different identities they could take: not only gender, but also racial, age, economic, political, etc.Philosophy of postmodernism is the theoretical basis of this research. This means the non-logocentric, non-fallocentric and non-textocentric research intentions. Fallocentric world is the world designed from a men perspective. Feminist theorists — such as Simone de Beauvoir — try to argue that fallocentric world is just a worldview construction, but not the world as it is in real. So feminist theorists construct their own feminist world — designed from femine perspective. However postmodern methodology denies any absolute centre and centrism. So, postfeminism rejects feminist project of just female history, just female culture, just female world. The world is the one, and it has both dimensions — male and female. Therefore feminism matters to the men too, not only the women. Logocentric methods should be supplemented with methods focused on emotional dimension of human life. Textocentric methods should be supplemented with methods focused on images and their presentations. Non-centric methodology is proper and adequate approach to the rhizome structure of the postfeminist field of inquiry.There are practical and theoretical planes that characterize the current situation of feminism: from declarative denial of classic feminism principles in real life to the further development of emancipatory ideas in academic studies. It is emphasized that existing discrimination on the basis of gender or other grounds is often supported not only by members of dominant groups, but also by people who are the object of oppression or violence. The defining role of the media in the formation of a policy of tolerance / intolerance to gender identities is noted. The characteristics of the representation of male and female visual images inherent in both patriarchal culture and the world of modern media are highlighted.У статті розглядається взаємозв’язок між розвитком феміністичних ідей у позиціонуванні суб’єкта у феміністичній теорії (Сімона де Бовуар) та постфемінізмі (Джудіт Батлер) у динамічних взаємовідносинах із соціальними практиками сучасного суспільства, їхнім впливом на суспільне ставлення та дотримання рівності прав між представниками різних ідентичностей: не лише ґендерних, але й расових, вікових, економічних, політичних тощо.Теоретичною основою цього дослідження є філософія постмодернізму. Це означає не-логоцентричні, не-фалоцентричні та не-текстоцентричні наміри дослідження. Фалоцентричний світ — це світ, розроблений з точки зору чоловіків. Теоретики-феміністки, такі як Симона де Бовуар, намагаються стверджувати, що фалоцентричний світ — це просто світоглядна конструкція, але не той світ, яким він є насправді. Тож феміністичні теоретики будують власний феміністичний світ — розроблений з жіночої точки зору. Однак, постмодерна методологія заперечує будь-який абсолютний центр та центризм. Отже, постфемінізм відкидає феміністичний проект лише жіночої історії, просто жіночої культури, просто жіночого світу. Світ єдиний, і він має обидва виміри — чоловічий і жіночий. Тому фемінізм має значення і для чоловіків, а не тільки для жінок. Логоцентричні методи слід доповнювати методами, орієнтованими на емоційний вимір людського життя. Текстоцентричні методи слід доповнювати методами, орієнтованими на зображення та їх презентації. Нецентрична методологія є правильним та адекватним підходом до ризомної структури постфеміністської сфери дослідження.Існують практичні та теоретичні площини, що характеризують сучасну ситуацію фемінізму: від декларативного заперечення класичних принципів фемінізму в реальному житті до подальшого розвитку емансипаційних ідей в академічних дослідженнях. Підкреслюється, що існуюча дискримінація за ознакою статі чи за іншими ознаками часто підтримується не лише членами домінуючих груп, але й людьми, які є об’єктом пригноблення чи насильства. Відзначено визначальну роль засобів масової інформації у формуванні політики толерантності / нетерпимості до ґендерних ідентичностей. Висвітлено характеристики представлення візуальних образів чоловіків та жінок, властивих як патріархальній культурі, так і світові сучасних медіа.ensubjectivitygenderidentityfeminismpostfeminismmediaсуб’єктивністьґендерідентичністьфемінізмпостфемінізммедіаСтаття