HREBEN, AnastasiaAnastasiaHREBEN2026-04-062026-04-062016-06-30HREBEN, A. (2016). TERRITORIAL ORGANIZATION OF HEALTHCARE IN RIVNE REGION IN THE FOCUS OF HUMAN GEOGRAPHY. Ekonomichna ta Sotsialna Geografiya, 75, 63–68. https://doi.org/10.17721/2413-7154/2016.75.63-6810.17721/2413-7154/2016.75.63-68https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/14478The feasibility of in-depth analysis of the territorial organization of the healthcare system in Rivne region is determined primarily by the need to assess the quality of public health facilities operation and their availability in the region, which suffered significant radioactive contamination as a result of the Chernobyl accident.The main goal of this study was to determine the characteristics of the territorial organization of healthcare system in Rivne Region assessing its impact on the medical and demographic situation in the region. Analysis of the territorial organization of medical services in Rivne Region was carried out by determining the number of parameters (localization index, index of territorial concentration, service area, and service radius).The best indicators of the ratio of health care institutions to the population are observed in Ostroh, Rivne, Kostopil and Zdolbunov districts. The biggest discrepancy between these figures were found in Berezne, Koretsk, Volodymyrets and Dubrovytsya districts, primarily due to the peripheral location of these districts in the region. Similar differences have developed well in terms of access to medical facilities.The smallest service areas of medical institutions are (188-244 sq. km) in Demydiv, Zdolbuniv, and Berezne districts. The biggest service areas of medical institutions are in Dubno, Kostopil, Ostroh, and Goshcha districts (692-1200 sq km).In general, the southern and central parts of the region are better provided with medical facilities. Rivne district should be noted separately for the best indicators of public healthcare due to its “capital” status.A correlation analysis was conducted in order to establish the relationship between the number of hospitals, on the one hand, and medical and demographic indicators (total mortality, morbidity, and spread of diseases). The results indicate a strong dependence: r1 = 0.7, r2 = 0.8, r3 = 0.9 respectively. This means that the public health depends significantly on the level of medical care.Доцільність поглибленого аналізу територіальної організації системи охорони здоров’я Рівненської області визначається перш за все необхідністю проведення оцінки якості функціонування та доступності для населення медичних установ у регіоні, який зазнав значного радіоактивного забруднення у результаті аварії на Чорнобильській АЕС.Головною метою даного дослідження є визначення особливостей територіальної організації системи медичного обслуговування населення Рівненської області у контексті оцінки її впливу на медико-демографічну ситуацію у регіоні. Аналіз територіальної організації системи медичного обслуговування населення Рівненської області здійснювався шляхом визначення низки показників (індекс локалізації, індекс територіальної концентрації, зона обслуговування, радіус обслуговування).Відповідно до проведених обчислень, оптимальні показники співвідношення кількості медичних закладів та населення спостерігаються в Острозькому, Рівненському, Костопільському та Здолбунівському районах. Найбільша невідповідність між даними показниками у Березнівському, Корецькому, Володимирецькому та Дубровицькому районах, що пов’язано в першу чергу з периферійним розташуванням цих районів в області. Аналогічні відмінності склалися також і за показниками доступності медичних установ. У Демидівському, Здолбунівському та Березнівському районах зона обслуговування одного лікарняного закладу є найменшою – 188-244 км2, у Дубенському, Костопільському, Острозькому та Гощанському, навпаки, найбільшою – 692-1200 км2. Загалом південні та центральні райони області краще забезпечені медичними закладами. Окремо слід відзначити Рівненський район, де найкращі показники забезпеченості населення лікувальними установами визначаються його “столичним” статусом.З метою встановлення взаємозв’язку між кількістю лікувальних установ та медико-демографічними показниками (загальна смертність, рівень захворюваності та поширення хвороб) було проведено кореляційний аналіз. Його результати свідчать про наявність сильної залежності - r1=0,7, r2=0,8, r3=0,9 відповідно. Це свідчить про те, що стан здоров’я населення суттєво залежить від рівня розвитку медичного обслуговування.ukhealthcare systemterritorial organizationservice radiusterritorial accessibilityhealthRivne Regionсистема медичного обслуговуваннятериторіальна організаціярадіус обслуговуваннятериторіальна доступністьздоров’я населенняРівненська областьСтаття