ПОГОРІЛЬСЬКА, НаталіяНаталіяПОГОРІЛЬСЬКАКАРИБІНА, АльонаАльонаКАРИБІНА2026-03-182026-03-182025-06-30ПОГОРІЛЬСЬКА, Н., КАРИБІНА, А. (2025). Sleep procrastination. Causes and consequences of postponed sleep. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Psychology, 1(21), 99–103. https://doi.org/10.17721/BPSY.2025.1(21).1310.17721/BPSY.2025.1(21).13https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13306Background. This article explores the phenomenon of sleep procrastination, which involves consciously or unconsciously delaying sleep to continue engaging in other activities unrelated to sleep disruption. The importance of this study stems from the widespread occurrence os sleep procrastination and its adverse effects on physical and mental health. The study aimed to understand the nature of sleep procrastination, its causes, and its consequences. Methods. The research employed theoretical approaches (analysis, synthesis, literature review) and empirical methods, including K. Lei's General Procrastination Scale, A. Zverkov and E. Eidman's Study of Volitional Self-Regulation, the Epworth Sleepiness Scale, the Pittsburgh Sleep Quality Inventory (PSQI), and the adapted Floor Kroese Sleep Procrastination Scale. The sample consisted of 163 participants aged 14-70 years from various professions. Results. Correlation analysis revealed a positive correlation between sleep procrastination and overall procrastination, sleepiness, deterioration in subjective sleep quality, increased sleep latency, decreased sleep duration, sleep disturbances, and impaired daytime functioning. Controversially, a negative correlation was found between sleep procrastination and volitional self-regulation, perseverance, and self-control. General procrastination also correlated positively with sleepiness, poor sleep quality, sleep latency, sleep disturbances, and daytime functioning, and negatively with volitional self-regulation, perseverance, and self-control. Additionally, voluntary self-regulation, persistence, and self-control were negatively associated with sleep disturbance indicators. The study also identified the influence of age on specific aspects of sleep quality. Regression analysis indicated that sleep procrastination is affected by general procrastination, subjective assessment of sleep quality, sleep duration, and volitional self-regulation. Conclusions. The findings confirm a link between sleep procrastination, low self-regulation, and general procrastination. Sleep procrastination has a detrimental impact on sleep quality, daytime functioning, and overall well-being. However, despite these findings, the regression model is not yet sufficiently robust to accurately predict sleep procrastination, highlighting the need for further research with a larger sample size and consideration of additional factors.Вступ. У цій статті розглядається феномен прокрастинації сну – свідоме або несвідоме відкладання сну через бажання продовжити інші види діяльності, не пов'язані з порушеннями сну. Актуальність дослідження зумовлена поширеністю цього явища та його негативним впливом на фізичне та психологічне здоров'я. Метою дослідження є визначення природи прокрастинації сну, її причин та наслідків. Методи. У дослідженні використано теоретичні методи (аналіз, синтез, узагальнення літератури) та емпіричні методи: "Шкала загальної прокрастинації К. Лей", "Дослідження вольової саморегуляції Зверькова А. та Ейдмана Є.", "Шкала сонливості Епворта", "Пітсбурзький опитувальник якості сну (PSQI)", адаптована "Шкала прокрастинації сну Floor Kroese". У дослідженні взяли участь 163 респонденти віком від 14 до 70 років різних професій. Результати. Результати кореляційного аналізу показали позитивний зв'язок між прокрастинацією сну та загальною прокрастинацією, сонливістю, погіршенням суб'єктивної якості сну, збільшенням латентності сну, зменшенням тривалості сну, порушеннями сну та порушенням денного функціонування. Виявлено негативну кореляцію між прокрастинацією сну та вольовою саморегуляцією, наполегливістю та самовладанням. Загальна прокрастинація також корелює із сонливістю, погіршенням якості сну, латентністю сну, порушеннями сну, денним функціонуванням, та негативн  – з вольовою саморегуляцією, наполегливістю та самовладанням. Вольова саморегуляція, наполегливість та самовладання негативно корелюють з показниками порушень сну. Виявлено вплив віку на деякі аспекти якості сну. Регресійний аналіз показав, що на прокрастинацію сну впливають загальна прокрастинація, суб'єктивна оцінка якості сну, тривалість сну та вольова саморегуляція. Висновки. Дослідження підтвердило зв'язок між прокрастинацією сну, низькою саморегуляцією та загальною схильністю до прокрастинації. Прокрастинація сну негативно впливає на якість сну, денну активність та загальне самопочуття. Незважаючи на отримані результати, побудована регресійна модель не є достатньо якісною для точного прогнозування прокрастинації сну, що вказує на необхідність подальших досліджень з використанням більшої вибірки та врахуванням інших факторів.uksleep procrastinationself-regulationsleep qualitysleepinesssleep latencysleep durationoverall procrastinationпрокрастинація снусаморегуляціяякість снусонливістьлатентність снутривалість снузагальна прокрастинаціяСтаття