Рогожа, Марія МихайлівнаМарія МихайлівнаРогожа2025-12-232025-12-232024Рогожа М. Нормативні та антропологічні засади етикету (І. Кант і Н. Еліас). Українські культурологічні студії. 2024. № 2 (15). С. 9-12.УДК 394,395+177https://doi.org/10.17721/UCS.2024.2(15).02https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/8987Background. The article researches etiquette as a phenomenon of the Western culture in normative and anthropological dimensions, basing on the ideas of practical anthropology (empirical ethics) by Immanuel Kant and sociogenetic studies by Norbert Elias. Methods. General scientific methods of analysis and synthesis are used to define the normative and anthropological grounds of etiquette in the concepts of the mentioned thinkers. The specificity of the study presupposes the interdisciplinarity in involving philosophical (ethical) and cultural approaches in understanding the specified issues. Results. Kant's conceptualization of the regulation of proper conduct is carried out within empirical ethics. He defined real rules of conduct that a person has to follow in morally meaningful life. He precisely focused on good manners, which possess individual and social value despite the fact that they are often only "decent illusions" that camouflage passions and indecencies. Elias, in his reflections on good manners, was focused on defining the quality of their transformations in the course of cultural and historical progress. Based on Elias's concept of "conditioning" as the adaptation of individuals to standard modes of behavior, the author of the article demonstrates from which irrational sources good manners are born, how they are disseminated and implemented. Conclusions. Gallant manners acquired ritualized forms at the absolutist court, breaking away from their material grounds. The transformation of external constraint in following good manners into self-constraint became possible in the development of civilization and the weakening of external threats. The initial copying of gallant manners by representatives of the bourgeoisie and their subsequent widespreading in the Western European public space led to the democratization of this phenomenon. Such logic is characteristic of civilizational progress and does not work in conditions of reduction of the social state to the natural one in emergency situations.Вступ . У статті проводиться дослідження етикету як явища західної культури в нормативному та антропологічному аспектах на матеріалі практичної антропології (емпіричної етики) Імануеля Канта та соціогенетичних студій Норберта Еліаса. Методи . Використано загальнонаукові методи аналізу і синтезу для визначення нормативних та антропологічних засад етикету в концепціях згаданих мислителів. Специфіка дослідження зумовлює міждисциплінарність у залученні філософського (етичного) та культурологічного підходів в осягненні вказаної проблематики. Результати . Кантівська концептуалізація регулювання пристойної поведінки проводиться в межах емпіричної етики за текстами "Спостереження над почуттям прекрасного і піднесеного" та "Антропологія з практичної точки зору". Кант визначав реальні правила поведінки, яких особа має дотримуватися у своєму морально ємкому житті. Окремо він зупинявся на хороших манерах, які мають індивідуальну і суспільну цінність попри те, що часто є лише "пристойними видимостями", що прикривають пристрасті і непристойності. Еліас у розмислах про хороші манери був зосереджений на визначенні якості їх трансформацій у ході культурно-історичного поступу. Спираючись на поняття Еліаса "кондиціонування" як виховання манер, автор статті показує, з яких ірраціональних чинників і алогічних витоків народжуються хороші манери, як вони поширюються і прищеплюються. Висновки . Галантні манери набули ритуалізованих форм при абсолютистському дворі, відірвавшись від свого матеріального підґрунтя. Перетворення зовнішнього примусу в дотриманні хороших манер на самопримус стало можливим у ході розвитку цивілізації й послаблення зовнішніх загроз. Первинне копіювання галантних манер придворних представниками буржуазії і подальше широке їх закріплення в західноєвропейському публічному просторі призвело до демократизації цього явища. Така логіка характерна для цивілізаційного поступу і не спрацьовує в умовах редукції суспільного стану до природного в надзвичайних ситуаціях.ukетикетІ. КантН. Еліасхороші манеричеснотикондиціонуванняпрактична антропологіянормативна регуляціяetiquetteI. KantN. Eliasgood mannersvirtuesconditioningpractical anthropologynormative regulationСтаття