Васьків, МиколаМиколаВаськів2026-02-272026-02-272024Васьків, М. (2024). Актуалізація антології хорватської воєнної лірики «У цей страшний час» в сучасній Україні. Українознавство, (2 (91)), 91–107. https://doi.org/10.17721/2413-7065.2(91).2024.308581УДК 8010.17721/2413-7065.2(91).2024.308581https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/11132Антологія хорватської воєнної лірики «У цей страшний час» (упорядники – І. Санадер, A. Стамач, 1992 р.) була перекладена й надрукована українською 1996 р. (перекладачі – Л. Горлач, В. Женченко, Л. Талалай; упорядник – В. Женченко). Антологія містила переклади понад 80 творів близько 50 хорватських поетів, у яких ішлося про чинну на той час «хорватську вітчизняну війну». У книзі були представлені різні за віком, статтю, професією, ставленням до війни й пацифізму тощо митці, серед них – п’ять активних безпосередніх учасників воєнних дій. Хорватські поети осмислюють і переосмислюють події, настрої, відчуття доби воєнної агресії Сербії й Чорногорії, що на момент видання антології продовжувала тривати, яка має багато аналогій із нинішньою воєнною агресією росії проти України. Сучасний український читач, якщо абстрагуватися від топонімів, може сприймати хорватську лірику як твори про свої події, настрої й відчуття: жах від жорстокості ворога й безмежної кількості жертв, прагнення національної єдності на Батьківщині й за кордоном, утвердження національної культури й мови, незламну стійкість у захисті рідного краю й виконанні професійно-патріотичного обов’язку проти будь-яких ворожих підступів (у цьому сенсі показові мініатюри Ігоря Зидича). Антологія хорватської воєнної лірики дає можливість українцям переусвідомлювати власне переживання війни, втрат, знаходити точки опори в хаотичному світі мінливого часу, спираючись на досвід попередників. Особливості змісту й форми хорватської поезії доби війни типологічно збіжні із сучасною українською воєнною літературою, аж до майже випадкових перегуків образів, символів, алюзій (наприклад, «З Йовових листків» Младена Макієдо й «Позивний для Йова» Олександра Михеда). Хоча є й відмінності: у хорватському осмисленні жахів і досвіду війни домінували «цивільні» поети, в українському – попереду безпосередні учасники бойових дій, що знаходить відбиток у специфіці текстів.The anthology of Croatian war lyrics” “In this Terrible Time” (compiled by I. Sanader and A. Stamac, 1992) was translated and published in Ukrainian in 1996 (translators: L. Horlach, V. Zhenchenko, and L. Talalai; compiled by V. Zhenchenko). The anthology contained translations of more than 80 works by about 50 Croatian poets, which were about the “Croatian Patriotic War” that lasted at that time. The book presented artists of different ages, genders, professions, attitudes to war and pacifism, etc., including five active direct participants in military operations. Croatian poets comprehend and rethink the events, moods, and feelings of the era of military aggression of Serbia and Montenegro, which at the time of publication of the anthology was lasting and has a lot of analogies with ongoing russia's military aggression against Ukraine. A modern Ukrainian reader, if abstracts from toponyms, can perceive Croatian lyrics as works about own events, moods, and feelings: horror from the cruelty of the enemy and an unlimited number of victims, the desire for national unity at home and abroad, fostering national culture and language, indomitable steadfastness in the defence of the native land, and the fulfilment of professional and patriotic duty against any enemy intrigues (in this sense, Igor Zidić’s miniatures are indicative). The anthology of Croatian war lyrics gives Ukrainians the opportunity to rethink their experience of war, losses, to find points of support in the chaotic world of changing times, based on the experience of their predecessors. The peculiarities of the content and form of Croatian poetry of the war period are typologically similar to modern Ukrainian military literature, up to almost random echoes of images, symbols, and allusions (for example, “From Job’s Leaves” by Mladen Machiedo and “Job’s Call Sign” by Oleksandr Mykhed). Although there are differences: in the Croatian interpretation of horrors and the experience of war, “civilian” poets dominated; in the Ukrainian one, it is led by direct participants in hostilities, which is reflected in the specifics of the texts.ukантологіявоєнна лірикаХорватська визвольна війнааналогіямотивпатріотизмнаціонально-культурна самоідентифікаціяanthologywar lyricsCroatian War of Liberationanalogymotifpatriotismnational and cultural self-identificationСтаття